Справа № 298/801/25
Номер провадження 1-кс/298/109/25
23 червня 2025 року с-ще Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, неодруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, у кримінальному провадженні №12025071070000127 від 29 травня 2025 року,-
Слідчий слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071070000127 від 29 травня 2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Клопотання мотивоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом і.т.д. У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - працівники Державної прикордонної служби України являються працівниками правоохоронного органу.
Так, у відповідності до наказу про призначення на посаду №362 - ОС від 14.09.23 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду начальника ПОРВ з місцем дислокації в населеному пункті Великий Березний та у відповідності до наказу про призначення на посаду наказ ЗхРУ 56-ОС від 11.02.2025 призначено на посаду начальника ВПС Великий Березний ОСОБА_9 .
Отже, 29.05.2025 близько 17.00 години начальник прикордонного оперативно-розшукового відділу головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону майор ОСОБА_8 разом із начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) підполковником ОСОБА_9 , спільно з старшим лейтенантом ОСОБА_10 , старшим лейтенантом ОСОБА_11 , старшим лейтенантом ОСОБА_12 , рухаючись на службовому транспортному засобі марки «Peugeot Landtrek» (пікап) білого кольору із номерним знаком НОМЕР_2 , рухались в напрямку ромського поселення, яке розміщено по вул. Зеленій в селищі Великий Березний, крім цього разом із ними рухались ще декілька службових автомобілів, а саме: ще один службовий автомобіль марки «Peugeot Landtrek» (пікап) білого кольору із номерним знаком НОМЕР_3 , в якому знаходились підполковник ОСОБА_13 та підполковник ОСОБА_14 , позаду них прямував службовий транспортний засіб марки «Ford Transit» зеленого кольору із номерним знаком НОМЕР_4 , в якому знаходились підполковник ОСОБА_15 , майор ОСОБА_16 , водій ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , на підставі розпорядження начальника НОМЕР_5 прикордонного загону 2-Р ДСК від 21.05.2025 "Про проведення стабілізаційних заходів", здійснюючи оперативно-розшукову діяльність в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України, проводили перевірочні заходи спрямовані на недопущення спроб місцевим населенням у незаконному перетині державного кордону поза пунктами пропуску, по вулиці Зеленій, в с-щі Великий Березний.
Під'їхавши до мосту, що веде через річку Уж, який розташований по вул. Корятовича, в селищі Великий Березний працівники прикордонної служби зупинились біля зазначеного мосту, де виявили чотирьох осіб чоловічої статі ромської національності для перевірки законних підстав на право перебування в межах прикордонної смуги, а також для уточнення адрес осіб, які порушили державний кордон 29.05.2025 в напрямку 113 прикордонного знаку з України в Словацьку Республіку.
Підійшовши до вказаних осіб, майор ОСОБА_20 та підполковник ОСОБА_15 , який був у військовій формі, запитали в останніх, де розташована АДРЕСА_1 , також в ході спілкування попросили надати документи, які посвідчують їхню особу, вказані вище чотири невідомі особи вдались до втечі, чим не виконали законних вимог співробітників правоохоронних органів, однак за 20 метрів зазначених осіб було затримано та доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою встановлення осіб, прийняття правового рішення.
Невдовзі, під час того, коли працівники прикордонної служби мали на меті відібрати пояснення у родичів ОСОБА_21 , який 29.05.2025 близько 05:50 годин незаконно перетнув кордон та які проживають за адресою АДРЕСА_2 , вийшовши попередньо з службового автотранспорту, який залишили на відстані близько 40-50 метрів від будинку АДРЕСА_2 , де ними було виявлено ще трьох осіб ромської народності, яких вони мали на меті також перевірити, проте останні вдались до втечі.
Надалі, коли працівники прикордонної служби, наблизившись до домогосподарства, розташованого під АДРЕСА_3 , виникла конфліктна ситуація, в ході якої особи ромської народності почали висловлювати своє невдоволення та виражатись нецензурною лайкою в адресу працівників правоохоронного органу.
В подальшому, з метою спричинення останнім тілесних ушкоджень, особи ромської народності, знаходячись по АДРЕСА_1 , розуміючи, що перед ними знаходяться працівники прикордонної служби у форменому одязі, котрі на той час перебували при виконанні службових обов'язків, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи умисно, з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів почали жбурляти камінням в бік працівників державної прикордонної служби та службового транспортного засобу марки «Peugeot Landtrek», р/н НОМЕР_6 .
Безпосередньо під час виконання своїх службових обов'язків, перебуваючи поряд із дворогосподарством №30, по вулиці Зеленій в с-щі Великий Березний, в конфліктній ситуації, що склалася та яка згодом переросла в штовханину, а потім і в бійку, під час якої громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підняв із землі камінь в праву руку та кинув каменем в область обличчя начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) підполковнику ОСОБА_9 , після чого разом із іншими працівниками ДПСУ покинули місце сутички.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) підполковнику ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани обличчя.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець с-ще Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_2 .
21 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ще Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий в АДРЕСА_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.05.2025, протоколом огляду предмета від 29.05.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 30.05.2025 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_9 від 30.05.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.05.2025 та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_8 від 30.05.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_11 від 30.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 30.05.2025, та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_16 від 30.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 30.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.05.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_23 від 30.05.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із ОСОБА_12 від 30.05.2025.
Наголошує на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_24 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій (наприклад, вимог з'явитися до суду тощо), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також варто зазначити та врахувати факт, що ОСОБА_4 офіційно проживає у прикордонному районі, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути територію України, в тому числі поза пунктами пропуску, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших осіб причетних до вчинення вказаного злочину з метою зміни ними показань на його користь, оскільки підозрюваній добре відомо їх місце проживання, вона зможе здійснити підкуп, застосувати насильство до них чи вмовити останніх до відмови від дачі показів, а також інших свідків, які на даний час не встановлені;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить обґрунтованістю її підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та наявністю передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків та з метою забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, перешкоджання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Зазначене, на думку слідчого, є підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив таке задовольнити. Зазначив, що наразі триває досудове розслідування. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просили застосувати щодо підозрюваного домашній арешт в нічний час доби.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч.1 ст.178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12025071070000127 від 29 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
21 червня 2025 року ОСОБА_25 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, в рамках кримінального провадження №12025071070000127 від 29 травня 2025 року.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071070000127 від 29 травня 2025 року; повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 29 травня 2025 року; рапорт інспектора-чергового відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_26 від 29.05.2025; протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.05.2025; протокол допиту потерпілого від 30.05.2025; довідка видана КНП «Великоберезнянська лікарня» ОСОБА_9 ; постанова про призначення судово-медичної експертизи від 19.05.2025; висновок експерта №170 від 16 червня 2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання від 30 травня 2025 року з додатками до нього; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 29.05.2025; письмові пояснення ОСОБА_8 від 29.05.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.05.2025; довідка видана КНП «Великоберезнянська лікарня» ОСОБА_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2025 року з додатками до нього; постанова про призначення судово-медичної експертизи від 29 травня 2025 року; висновок експерта №169 від 16 червня 2025 року; протокол огляду місця події від 29.05.2025; постанова про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 30.05.2025; протокол огляду транспортного засобу від 29.05.2025; фото таблиця до протоколу огляду транспортного засобу від 29.05.2025; документи на транспортний засіб; постанова про визнання речовим доказом від 29 травня 2025 року; доручення на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України; витяги з наказів начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» №788-ОС від 12 жовтня 2023 року та №237-ОС від 17 лютого 2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2025 року з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 30 травня 2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2025 року з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 30 травня 2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2025 року з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 30 травня 2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2025 року з додатками; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21 червня 2025 року, та інші матеріали кримінального провадження.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого, доданих до нього матеріалах, які досліджені в судовому засіданні.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
В свою чергу, стороною захисту не наведено жодної обставини, яка б очевидно та беззаперечно вказувала на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необгрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необгрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв"язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Клішин проти України наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінюючи можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від вказаних осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Слідчий суддя бере до уваги також те, що є коло осіб, які з достатньою вірогідністю будуть допитуватися в якості свідків надалі, щодо яких, у свою чергу, ОСОБА_4 з метою уникнення ним кримінальної відповідальності може вживати заходів для спотворення змісту та обсягу показань.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що відповідно до п.2 ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наявних матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
При прийнятті зазначеного рішення слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, який, є неодруженим, також бере до уваги те, що останній не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.
Враховуючи викладені дані, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі «Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії» від 19.11.2019.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
В той же час, строк застосування запобіжного заходу слід визначити в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи положень ст.219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити по 29.07.2025, тобто в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою по місцю проживання шляхом заборони залишати житло цілодобово.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, заборонивши йому цілодобово залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,в межах строку досудового розслідування, тобто по 29 липня 2025 року.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на цей же строк покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначити по 29 липня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1