Єд.унік.№243/9684/24
Провадження№3/243/58/2025
20 червня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зубкова В.В.,
представника особи, що притягується
до адміністративної відповідальності - Савченко В.А.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні, громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
16.11.2024 року о 23 год 09 хв. в м. Слов'янськ вул. Лозановича, 6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від продуття алкотестер драгер 6820 на місці та проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
16.04.2025 року ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 16.11.2024 року приблизно о 23 год. 10 хв. він їхав у м. Слов'янськ у справах пов'язаних з військовою службою. В цей же час його зупинили патрульні поліцейські. Він одразу зупинився та підготував свої документи, в тому числі військовий квиток для обґрунтування чого він пізно пересувався по місту, та ввічливо попросив поліцейських швиденько перевірити його документи, щоб він міг поїхати далі, бо дуже поспішав. Поліцейський, хто саме з трьох поліцейських він не знає, почав казати, що він приїхав і вже може не поспішати, що його зараз оформлять по 130. Після чого, він почав висловлювати обурення та намагатися захистити свої права, оскільки він нічого протизаконного не робив, більше того не вживав алкоголь, взагалі не вживаю алкоголь понад 10 років. Потім вже почалася словесне перепалка між поліцейськими та ним. В ході «сварки» один з поліцейських сказав йому, що якщо він буде дуже багато розмовляти, то вони викличуть ВСП, щоб вони мене оформлювали. Повідомили, що коли приїде ВСП ніхто з ним розмовляти вже не буде, а одразу його запакують і до завтра як мінімум він буде на «підвалі». Після цього поліцейський, вже у спокійній формі, у «дружньому тоні» запропонував йому, що я зараз швиденько на камеру відмовлюся від огляду на стан алкогольного сп'яніння і поїду далі спокійно займатися своїми справами. Таким чином, в період часу з 23 год. 10 хв. приблизно 23 год. 20 хв. працівниками поліції відбувався моральний та психологічний тиск, його фактично примусили відмовитися від проходження огляду. У випадку відсутності примусу, морального, психологічного, погроз, за законних дій поліцейських, при повному дотриманні закону, порядку, він б однозначно не відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки точно знає, що не вживав алкоголю. Також зауважує, що жодним з поліцейських не було повідомлено йому причини зупинки, ознак алкогольного сп'яніння, не запропоновано йому у встановленому законом порядку пройти огляд на місці та не надано направлення на проходження огляду у медичному закладі. Вважає, що в його діях відсутні підстави притягнення його до відповідальності.
16.06.2025 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченко В.А. надійшло до суду клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування якої зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, не вживав алкогольних напоїв, не перебував у стані алкогольного сп'яніння, що вбачається з наступного.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП інкримінованої ОСОБА_1 вказує, що законодавець чітко визначив вичерпний перелік підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, і кожна ця обставина як окрема так і у сукупності з іншими є по суті складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також, пропонуючи огляд на місці зупинки, працівник поліції має перелічити особі, якій пропонується огляд, виявлені ознаки сп'яніння із занесенням таких до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що є первинним процедурним документом при фіксуванні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наступним кроком є пропозиція пройти огляд в медичному закладі. Вказана пропозиція здійснюється при незгоді особи з результатом проведеного огляду на місці зупинки чи відмови від проходження огляду на місці зупинки. Доказом здійснення вказаної дії є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке долучається до матеріалів за адміністративним протоколом, який направляється до суду.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд у медичному закладі. Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом складання письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо складено письмове направлення та водій відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом складання письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
На диску з відеозаписом події, долученому працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, наявні відеофайли. Відеофайл в нагрудної камери поліцейського №472273 починається з діалогу працівника поліції з особою чоловічої статі статті, ОСОБА_1 . Розмова починається о 23 год. 21 хв. біля транспортного засобу поліції. В період часу з 23 год. 09 хв. до приблизно 23 год. 20 хв. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем та знаходиться на службі. Ввічливо попросив швиденько перевірити його документи, щоб він міг поїхати далі, бо дуже поспішає. Поліцейський, хто саме з трьох поліцейських Кундо В.С. не знає, почав казати, що він, тобто ОСОБА_2 , приїхав і вже може не поспішати, що його зараз оформлять по 130. Після чого почалася словесне перепалка між поліцейськими та ОСОБА_2 . Потім поліцейський сказав ОСОБА_2 , що якщо він буде дуже багато розмовляти, то вони викличуть ВСП, щоб вони вже його оформлювали. Повідомили, що коли приїде ВСП ніхто з ним розмовляти вже не буде, а одразу його запакують і до завтра як мінімум він буде на «підвалі». Після цього поліцейський, вже у спокійній формі, у «дружньому тоні» запропонував ОСОБА_2 , що він зараз швиденько на камеру відмовиться від огляду на стан алкогольного сп'яніння і поїде далі спокійно займатися своїми справами. Таким чином в період часу з 23 год. 09 хв. до приблизно 23 год. 20 хв. працівниками поліції відбувався моральний та психологічний тиск на ОСОБА_2 , останнього фактично примусили відмовитися від проходження огляду.
У подальшому поліцейський в порушення вимог п. 2-4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, не повідомивши ОСОБА_1 жодної ознаки алкогольного сп'яніння, які б надавали йому право законної вимоги пропонувати особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння запитав у останньої «чи готовий пройти огляд на місці? Чи готовий проїхати в медичний заклад?». При цьому, вказана пропозиція була без будь-якої конкретизації яким саме чином повинно проводитися «освідування». На вказану пропозицію ОСОБА_1 відреагував відмовою, оскільки такі вимоги поліцейського є незаконними, а направлення на огляд у медичному закладі охорони здоров'я у письмовому вигляді не надавалося. ОСОБА_1 був позбавлений можливості переконатися, що саме працівник поліції має на увазі огляд у медичному закладі та чи відноситься він до належного закладу охорони здоров'я. Працівником поліції не названо жодних ознак алкогольного сп'яніння. Працівник поліції повідомив, що пішов складати протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Надалі відеозапис переривається о 23 год. 23 хв. Відеозапис продовжується о 23 год. 45 хв., тобто відсутній відрізок відео фіксації з 23 год. 23 хв. до 23 год. 45 хв. Також зазначив, що інспектором поліції в порушення вимог Інструкції, так і не було надано направлення на проходження огляду … у медичний заклад охорони здоров'я. Надалі на відеофайлі відображено процес ознайомлення ОСОБА_1 зі складеними стосовно нього адміністративними матеріалами. При цьому, при ознайомленні ОСОБА_1 , не надавалися ні акт огляду ні направлення на огляд на стан сп'яніння до медичного закладу. Враховуючи зазначене, наданий до суду диск з відеозаписом події не розкриває інформації про обставини подій, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки із вказаного диску з відеозаписом події не вбачається факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, що є обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять ні акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що вказує на те, що ОСОБА_1 не пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законом спосіб. Крім того, в якості доказу до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано рапорт інспектора поліції, проте рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі №524/5741/16-а).
Крім того, складання та нібито проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводилося неналежним суб'єктом. Питання, пов'язані з проведенням огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції регламентовані у ст. 266 КУпАП, 266-1 (щодо військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103. Оскільки, ОСОБА_1 має особливий правовий статус, то до нього не поширюються положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103. Разом з тим, матеріали справи не містять даних про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено нібито водія - військовослужбовця ЗСУ, у якого нібито були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Таким чином працівники поліції мали діяти у відповідності до положень вказаних вище норм законодавства та взагалі не мали права вимагати у ОСОБА_1 вчинення будь-яких дій.
Щодо недопустимості відеозапису у якості доказу. Наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним та не безперервним, адже повністю не відображає всієї картини подій, що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , не відображає факту керування транспортним засобом, повної процедури складання адміністративних матеріалів, не містить моменту вручення направлення на проходження огляду. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події розпочалися о 23 год. 09 хв. Однак на відеозаписі відсутній проміжок часу з 23 год. 09 хв. до 23 год. 21 хв., відсутній проміжок часу з 23 год. 23 хв. до 23 год. 45 хв. За наданими роз'ясненнями ОСОБА_2 , йому стало відомо, що у вказані проміжки часу на нього працівники поліції здійснювали психологічний вплив та залякування. Працівники поліції у грубій формі повідомляли ОСОБА_2 , що йому краще ніби відмовитися від всіх «процедур», бо в інакшому випадку вони викличуть ВСП та з ним будуть вже розмовляти інші «серйозні люди в погонах» та зовсім по іншому. Також наявний в матеріалах справи відеофайл, названий поліцейськими як відео з відео реєстратора 70MАI, не може слугувати доказом керування транспортним засобом ОСОБА_2 , оскільки з нього неможливо встановити за допомогою якого технічного пристрою він був зафіксований, не містить жодних ідентифікуючих ознак, які дозволили б встановити допустимість такого доказу як відеозапису. Більше того поліцейським в протоколі зазначено, що відеозапис здійснювався, зокрема, на відео регістратор 70MАI №068718. Матеріали не містять відеозапису який би можна було ідентифікувати таким, що був знятий на вказаний відеорегістратор. Відтак відсутність повного відображення перебігу події, ставить під сумнів оригінальність вказаного відеозапису, тобто має ознаки втручання у відеодоказ, що виключають безперервність відеозапису, що у свою чергу виключає можливість використовувати ці кадри як доказ. Докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_1 - Савченко В.А. в судовому засіданні підтримав подане клопотання, та просив закрити провадження по справам про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
*протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 982863 від 16.11.2024 року, відповідно до якого 16.11.2024 року о 23 год 09 хв. в м. Слов'янськ вул. Лозановича, 6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від продуття алкотестер драгер 6820 на місці та проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
* рапортом поліцейського від 16.11.2024 року, з якого вбачається, що 16.11.2024 під час патрулювання території обслуговування м. Краматорськ та Слов'янськ було зупинено автомобіль ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою м. Слов'янськ вул. Лазановича біля будинку № 6 та у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. На що останній відмовився. Після чого на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП № ААД 982863;
*диском з відео-записом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксований факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Щодо доводів захисника Савченко В.А. про не безперервність, наданого відеозапису, суд звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дійсно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків. Таким чином, суду вважає, що наданий відеозапис, на якому зафіксовані події, що відбувалися 16.11.2024 року, а саме на відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 на пропозицію проходження огляду на місці та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимогу 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів захисника ОСОБА_3 про відсутність направлення для проведення огляду на стан сп'яніння, що, на його думку, виключає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння... поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З вищевикладеного слідує, що законом передбачені два порядки проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння: поліцейським з використанням технічних засобів і лікарем в закладі охорони здоров'я.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я в двох випадках, а саме: 1) у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; 2) у разі незгоди водія з його результатами, тобто результатами огляду, проведеного поліцейським.
Отже, направлення на проходження огляду водія на стан сп'яніння в медичному закладі складається поліцейським у випадку, коли водій не погоджується з результатами такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти саме медичний огляд у закладі охорони здоров'я або відмовився від огляду на місці та виявив бажання пройти медичний огляд.
Направлення водія на проведення медичного огляду, яке складає поліцейський є підставою для лікаря провести відповідний медичний огляд і, відповідно, таке направлення складається у випадку коли водій погоджується пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я або не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу. Водночас, у даній справі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у будь-якому порядку, тому у поліцейського взагалі були відсутні підстави для складення такого направлення.
Щодо твердження захисника Савченко В.А. про те, що складання та нібито проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводилося неналежним суб'єктом, оскільки, ОСОБА_1 має особливий правовий статус (військовослужбовця ЗСУ), то до нього не поширюються положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Разом з цим, ані правопорушником, ані його захисником суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, безпосередньо виконував обов'язки військової служби під час того, коли автомобіль під його керуванням зупинили працівники поліції. Відтак, працівниками поліції правомірно застосовувались вимоги та правила щодо направлення ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР, Інструкції та Порядку.
Суд вважає, що вищезазначені аргументи та заперечення адвоката Савченко В.Д. не є суттєвими та фундаментальними, або такими, що доводили б невинуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв'язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.
Оскільки ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином суд приходить до висновку, що дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом» підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення і його розміру, суд враховує особу ОСОБА_1 , а також обставини, що пом'якшують відповідальність та її обтяжують.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строк на 1 (один) рік.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 34, 35, 40-1, 124, 245, 280, 283-284 КУпАП, ПДР України, п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відомості відсутні,, винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м.Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Повний текст постанови проголошено 23.06.2025 року о 15.30 год.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко