Справа № 645/7054/23 Головуючий суддя І інстанції
Провадження № 22-з/818/68/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
12 червня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря - Холод М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката - Мойсюк Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Полтєва Інна Олексіївна, про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Фрунзенського районного суду м. Харова від 26 березня 2024 року та додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2024 року залишено без змін.
03 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мойсюк А.М. подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання стороною позивача зазначалось, що відповідні докази підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи будуть подані в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст.141 ЦПК України.
Вказує, що 30 травня 2023 року між адвокатом Мойсюком А.М. та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги.
Предметом додаткової угоди до договору є збільшення повноважень адвоката, а саме участь у суді апеляційної інстанції адвоката. Вартість зазначених у п.1 додаткової угоди становить 20000 грн фіксовано і не залежить від об'єму роботи, кількості аркушів, годин роботи адвоката на стадії апеляційного провадження.
Частинами 3,4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження з повідомленням учасників справи та проведенням судового засідання, згідно до положень ч.3 ст. 270, ч. 3 ст. 369 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з проведенням експертиз.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Мойсюком А.М. на підтвердження понесених витрат надано договір про надання професійної правничої допомоги від 13 листопада 2023 року, додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 13 листопада 2023 року від 30 травня 2024 року, акт виконаних робіт до додаткової угоди від 30 травня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 13 листопада 2023 року, товарний чек №3 про сплату 20000 грн за додатковою угодою від 30.05.2024 року.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат представника Акту виконаних робіт до додаткової угоди від 30.05.2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 13 листопада 2023 року відповідно до якого адвокатом було надано, а клієнтом прийнято правову допомогу у справі №645/7054/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.03.2024 та додаткове рішення від 25.04.2024 року.
Надані адвокатом послуги у вигляді надання правової допомоги містять загальні посилання на зобов'язання адвоката надавати правничу допомогу позивачу та виконувати передбачені договором дії.
Наявні в матеріалах справи доказі не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумності необхідності таких витрат.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для скаржника, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
При цьому суд апеляційної інстанції також вважає, що відшкодування судових витрат має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного у нормі ст. 2 ЦПК України, та не повинен створювати невиправданих перешкод для доступу до суду ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (див. з цього приводу рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), та у разі успішного результату судового розгляду - не перетворювати відшкодування судових витрат до джерело необґрунтованого збагачення.
Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
З огляду на вищевикладене, заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 259, 270, 382-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката - Мойсюк Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 20 червня 2025 року.
Головуючий суддя В.Б. Яцина
Судді колегії О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук