Справа № 953/1126/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/652/25 Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2025 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування - до 02.07.2025, включно.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 05.05.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання вказував, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12024220000000622 від 17.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та вважав встановленим існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025, постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту , особистого зобов'язання або застави.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних причин.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, відповідно до ст. 214 КПК України, 17.05.2024до ЄРДР за №12024220000000622були внесені відомості про кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України та розпочате досудове розслідування.
В порядку ст. 276-278 КПК України 01.05.2025 слідчим здійснено повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України.
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1КК України; заяву ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 17.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2024; протоколи огляду предмету (мобільного телефону) від 20.05.2024, 15.07.2024, 02.09.2024, 24.09.2024, 13.11.2024, 05.12.2024, 30.01.2025, 25.04.2025; протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.06.2024; протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2024, 02.09.2024, 24.09.2024, 13.11.2024, 05.12.2024, 30.01.2025, 25.04.2025; протоколи огляду документа від 13.11.2024, 30.01.2025, 25.04.2025; протоколи за результатами проведення НСРД - зняття інформції з електронних комунікаційних мереж від 01.08.2024, 04.10.2024, 11.12.2024, 08.02.2025; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 13.06.2024; протокол за результатами проведення НСРД - візуальне спостереження за особою від 04.10.2024; протоколи за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 11.06.2024, 18.06.2024, 26.06.2024, 01.08.2024, 30.08.2024, 01.11.2024, 28.11.2024, 03.12.2024, 24.01.2025, 03.02.2025, 19.03.2025.; ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проте, слідчим суддею не враховано, що відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Слідчий суддя визнав доведеним існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується апеляційний суд.
Проте, прокурором не доведено, що перебуваючи на волі, ця особа може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу або перешкоджала кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 проживає разом зі своїми батьками похилого віку, які відповідно до медичних висновків потребують отримання соціальної послуги з догляду на не професійній основі та знаходяться на його повному утриманні. За місцем проживання характеризується позитив но, що підтверджується довідкою, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий в клопотанні лише зазначив про неможливість запобігання вказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, проте, будь-якого обґрунтування, з посиланням на матеріали кримінального провадження, обставин, які дають підстави вважати неможливим застосування до ОСОБА_8 іншого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, клопотання не містить.
Таким чином, висновок слідчого судді про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою належним чином не вмотивований.
Згідно з ч. 4 ст. 195 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов хибного висновку про доведеність прокурором обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобіганням ризикам у кримінальному провадженні та необхідність застосування до ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу.
За вищенаведених обставин, ухвала слідчого судді на підставі вимог пп. 1, 3 ч. 1 ст. 409 та ч. 1 ст. 412 КПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити частково та про можливість застосування до підозрюваного ст. 182 КПК України і обрає у відношенні ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в межах строку досудового розслідування з визначенням альтернативного запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, застава в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривеньбуде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На думку судової колегії саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладені обставини у сукупності, апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у виді застави в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного обов'язків, які передбачені пп. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в повній мірі відповідатиме меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, зазначені у пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2025 про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині не обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити розмір застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок)гривень, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду.
У разі внесення суми застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_8 з-під варти.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді