Іменем України
10 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 396/2343/24
провадження № 22-ц/4809/891/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Соловйова І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Профіт Капітал»,
треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року у складі головуючого судді Русіної А. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Профіт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4722 від 20 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 260 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначав, що 04 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено кредитний договір №1138008.
Правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги від 04 листопада 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал».
20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис № 4722, за яким у безспірному порядку стягнуто із позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним договором.
В межах даного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на всі рахунки боржника.
Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирської міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, відтак суд позбавлений можливості встановити факт підтвердження (або спростування) безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема, правильності нарахування процентів за користування кредитом, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту тощо.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усенко Антон Володимирович, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Представник зазначає, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Доказів того, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус перевірив та впевнився у відсутності спору щодо наявності заборгованості та її розміру та строків виконання.
Вказує, що виконавчий напис не може існувати окремо від документу, який встановлює заборгованість та з приводу якого вчинений виконавчий напис.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 30 хвилин 10 червня 2025 року не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.132-138).
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2024 року витребувано у ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» належним чином завірену копію кредитного договору № 1138008 від 04 серпня 2019 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 на підставі якого вчинено виконавчий напис №4722 від 20 січня 2021 року, а також витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, належно завірену копію виконавчого напису №4722 від 20 січня 2021 року та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65332358 від 07 травня 2021 року відкритого на підставі виконавчого напису № 4722 від 20 січня 2021 року.
На виконання вказаної ухвали суду, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» надало до суду копію кредитного договору №1138008 від 04 серпня 2019 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаного договору встановлено, що 04 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна" укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1138008 в електронній формі. Кредитний договір на суму 10 000,00 грн укладено на умовах строковості, зворотності та платності (а.с. 60-70).
07 травня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І. П. відкрито виконавче провадження №65332358 на підставі виконавчого напису №4722, виданого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Профіт Капітал" грошових коштів у розмірі 30 260,00 грн (а.с. 15).
20 вересня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І. П. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 16).
22 листопада 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І. П. в межах виконавчого провадження № 65332358 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 17).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
За ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.
У відповідності до ст.87, 88 Закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1, 3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 із змінами внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 №662.
Постановою Кабінету Міністрів України №662 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років,а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 4-278гс18), від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Матеріали справи не містять доказів, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 від 04 серпня 2019 року кредитний договір, на підставі якого було вчинено нотаріальний напис №4722, був нотаріально посвідчений, і його оригінал був наданий стягувачем приватному нотаріусу. Також відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал» єправонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна».
Ухвала суду першої інстанції від 16 грудня 2024 року, згідно якої було витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, належним чином завірену копію виконавчого напису № 4722 від 20 січня 2021 року та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65332358 від 07 травня 2021 року відкритого на підставі виконавчого напису № 4722 від 20 січня 2021 року залишилась без виконання.
До апеляційної скарги представником позивача було долучено копію виконавчого напису №4722 від 20 січня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. Представник зазначив, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І. П. не було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції про витребування даних доказів, однак останній долучив до автоматизованої системи виконавчого провадження оскаржуваний виконавчий напис.
Вирішуючи питання щодо прийняття даного доказу, колегія суддів враховує об'єктивну неможливість сторони позивача подати копію виконавчого напису №4722 від 20 січня 2021 року разом з позовом, а також те, що представником позивача було заявлено до суду першої інстанції клопотання про витребування даного доказу, яке в подальшому було задоволено судом, однак не виконано приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І. П.
Зі змісту вказаного виконавчого напису установлено, що 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, на підставі статей 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україи від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №4722, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №1138008, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 20191104 від 04 листопада 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал».
Отже на момент вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. виконавчого напису, норма законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Суд першої інстанції не врахував, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
При цьому, безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач як ініціатор вчинення оспорюваного виконавчого напису, який мав би подати нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, в обґрунтування заперечень проти позовних вимог не подав жодних пояснень, лише виконав вимоги ухвали суду щодо надання доказів та подав заперечення щодо незгоди із сумою витрат на правничу допомогу, яку заявив до стягнення позивач.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, помилково вважав недоведеними позовні вимоги позивача, а відтак дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем жодним чином не спростовано порушення встановленої законом процедури стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскарженого судового рішення та ухвалення нового рішення про визнання виконавчого напису №4722 від 20 січня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу понесену позивачем в суді першої інстанції.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.
Ознайомившись із матеріалами справи, а також врахувавши клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000 грн витрат на правничу допомогу, понесену ним в суді першої інстанції.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представником позивача до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2024 року, укладений між адвокатом Усенком А. В. та ОСОБА_1 , акт здачі-прийняття наданих послуг від 11 грудня 2024 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 11 грудня 2024 року, про оплату ОСОБА_1 оплати за надані послуги адвоката згідно договору від 03 грудня 2024 року та акту здачі-прийняття наданих послуг від 11 грудня 2024 року у розмірі 6 500 грн (а.с.18-19).
Відповідно до ордеру про надання правничої допомоги серії АР №1211919, адвокат Усенко Антон Юрійович здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 в Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області на підставі договору про надання правничої допомоги від 03 грудня 2024 року (а.с.8).
03 грудня 2024 року між адвокатом Усенком А. В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. Згідно умов даного договору адвокат прийняв на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, пов'язану із захистом його праві законних інтересів в судах усіх інстанцій.
Пунктом 4 даного договору визначено порядок оплати послуг адвоката. Так, пукнтом 4.1. передбачено, що за надання правової допомоги адвокатом, клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається за домовленістю сторін і може змінюватися залежно від обсягу робіт, строку виконання доручення, результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня складності справи, обсягу правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату (а.с.19).
Актом здачі-прийняття наданих послуг від 11 грудня 2024 року, підписаним ОСОБА_1 та адвокатом Усенком А. В. визначено перелік послуг, наданих адвокатом позивачеві.
Згідно вказаного акту здачі-прийняття встановлено наступне:
- ознайомлення з документами та матеріалами, необхідними для надання правової допомоги, на надання консультації щодо способу захисту порушених прав клієнта становить 500 грн;
-складання позовної заяви в даній справі (в години роботи входить в тому числі, робота помічника адвоката, яка пов'язана з формуванням пакету документів, а саме позову та додатків, подальша відправка документів поштою до суду) становить 2 000 грн;
-складання заяви про забезпечення позову становить 2 000 грн;
-складання клопотання про витребування доказів становить 2 000 грн (а.с.18).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 11 грудня 2024 року, ОСОБА_1 оплачено за надані послуги адвоката згідно договору від 03 грудня 2024 року та акту здачі-прийняття наданих послуг від 11 грудня 2024 року 6 500 грн (а.с.18 зворот).
Заперечуючи щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» подав клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу у цій справі з 6 500 грн до 1 500 грн.
Зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 6 500 грн є неспівмірними зі складністю справи.
Вказав, що справа не є складною, в даній категорії справ неявна узгоджена та усталена практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, а стягнення витрат з іншої сторони у справі має на меті компенсувати неминучі витрати, які пов'язані з реалізацією права на захист власних інтересів в суді, а не збагачення сторони, на користь якої ухвалено рішення у справі.
Тож, з урахуванням наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись такими критеріями, як обгрутованість та пропорційнійсть до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності, просить зменшити суму витрат на правничу допомогу до 1 500 грн (а.с.71-74).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням того, чи виник у заявника обов'язок зі сплати таких витрат та чи та чи була їх сума обґрунтованою і не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.
З огляду на наведене, беручи до уваги складність справи, враховуючи клопотання про зменшення розміру витрат, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів приходить до висновку про те, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесену ним в суді першої інстанції в розмірі 3 000 грн, що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У зв'язку з наведеним та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, а також стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції в розмірі 3 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги та апеляційну скаргу позивача задоволено, а ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі розмірі 968, 96 грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 816, 80 грн підлягає стягненню зТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в дохід держави.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Усенко Антон Володимирович, задовольнити.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4722 від 20 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 260 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесену позивачем в суді першої інстанції в розмірі 3 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 968, 96 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816, 80 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 20.06.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко