"26" жовтня 2010 р. м. Київ К-48716/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Ситникова О.Ф.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення (далі -УПСЗН) Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за касаційною скаргою УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області на постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року,
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 у Кіровському районному суді м. Макіївки Донецької області пред'явив позов до УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення.
Вимоги обґрунтовував тим, що він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, був інвалідом 3 групи, 2 група інвалідності встановлена з 14 серпня 2006 року, що пов'язано з роботами з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, і перебуває на обліку в УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області.
Відповідно до статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі -Закон № 796) має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати періодично підвищувався, але відповідач при виплаті допомоги ці обставини не брав до уваги та у 2005, 2007, 2008 роках виплачував йому щорічну допомогу в розмірі, встановлену постановами Кабінету Міністрів України.
Вважає, що такі розміри щорічної допомоги визначені без урахування положень статті 48 Закону № 796.
Просив стягнути з УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області заборгованість з виплати щомісячної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007, 2008 роки в сумі 5723 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 листопада 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року, позов ОСОБА_6 до УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_6 строк на звернення до суду з позовними вимогами за захистом порушених прав.
Стягнуто з УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення: за 2005 рік у сумі 1238 грн., за 2007 рік у сумі 1980 грн., за 2008 рік -у сумі 2505 грн., а всього у загальному розмірі 5723 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судом першої інстанції та апеляційним судом у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_6 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, був інвалідом 3 групи, 2 група інвалідності встановлена з 14 серпня 2006 року, що пов'язано з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
У 2005 році та 2007-2008 роках УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області ОСОБА_6 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у 2005 році у розмірі 90 грн. та у 2007-2008 роках по 120 грн. за кожний рік.
Статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка виплачується особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Положеннями Закону № 796 України визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Законом № 796 Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, встановлений ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому, не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки в наступному будь-яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону № 796 та положення інших законів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на кожен рік.
Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи частину третю статті 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України № 796, є безпідставним.
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 796 (в редакції закону України від 11 липня 2001 року № 2638-111), пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 (із змінами і доповненнями) обов'язок здійснювати виплати щорічної допомоги на оздоровлення на органи соціального захисту населення покладено саме з 2003 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи рішення у справі, дійшли вірного висновку про те, що Законами України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”,“ Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, розмір мінімальної заробітної плати неодноразово збільшувався, але УПСЗН Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області неправомірно здійснювало позивачу виплати на оздоровлення в 2005, 2007 та 2008 роках в розмірах, які не відповідали розміру, встановленому статтею 48 Закону № 796.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин справи.
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
За правилами частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без зміни.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення -без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді: Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Ситников О.Ф.