Справа № 191/2043/25
Провадження № 1-в/191/324/25
іменем України
17 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Вільнянськ Запорізької області, останній раз засудженого вироком Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років 1 місяця 15 днів позбавлення волі, про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства,-
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Представник заявника і засуджений ОСОБА_4 надали суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши матеріали подання, суд встановив наступне.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року за клопотанням Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством було задоволено частково.
Згідно вказаної ухвали на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від призначеного вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 травня 2019 року покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Також на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Крім того, на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України за епізодами від 19 квітня 2020 року, 05 травня 2020 року, 02 вересня 2020 року, 02 травня 2020 року, 05 листопада 2020 року.
Також на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 листопада 2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 ч.4 ст.70, ст.71 КК України.
Вказана ухвала набрала законної сили 28 листопада 2024 року.
Згідно вироку Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України закрито у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалою від 20 листопада 2024 року вирішив клопотання ДУ «СВК (№94)» відносно засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», зокрема щодо вироків від 24 травня 2019 року, 21 березня 2023 року, 06 вересня 2023 року, 15 листопада 2023 року, то відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого.
Крім того, ухвалою суду від 20 листопада 2024 року вирішено - «Вважати ОСОБА_4 засудженим за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі без застосування ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України. Строк відбування покарання рахувати з 28 червня 2022 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1