Справа № 332/6300/24
Провадження № 1-в/191/289/25
іменем України
13 червня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Богатирівка Вільнянського району Запорізької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2024 року за ч.4 ст.186, ст.71 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі,-
До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) про приведення вироку Пологівського районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Представник заявника і засуджений ОСОБА_4 надали суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши матеріали подання, суд встановив наступне.
Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 07 червня 2021 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення крадіжки 13 лютого 2021 року на суму 364,00 грн.
09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2021 року складає 2270 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2021 році становить 1135 грн. 00 коп. (2270 грн. х 50% = 1135 грн. 00 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2021 року складає 2270 грн. 00 коп.
Отже, вказане діяння підлягає декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення не перевищувала два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
Однак ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року засуджений ОСОБА_4 умовно-достроково звільнений від відбування покарання за останнім вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2024 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на невідбутий строк 7 років 5 місяців 29 днів для проходження військової служби за контрактом.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1