Справа № 185/5273/25
Провадження 2/185/4978/25
18 червня 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15.05.2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Позивач у позовній заяві вказав, що останнє відоме місце проживання відповідача, ОСОБА_2 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач посилається на дану адресу як на фактичне місце проживання відповідача, що, на його думку, обґрунтовує звернення до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Винятки з цього правила, зокрема підсудність за вибором позивача, виключна підсудність, підсудність справ за участю громадян України, які проживають за межами України, або справ, у яких однією зі сторін є суд чи суддя, передбачені статтями 26, 28-30 ЦПК України.
Частинами 6 та 9 статті 187 ЦПК України встановлено, що у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів із дня надходження позовної заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, передбаченому статтею 31 ЦПК України.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1390546 від 19.05.2025 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Ця адреса відповідно до адміністративно-територіального устрою області належить до юрисдикції Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Разом із тим, враховуючи Розпорядження Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області передана Томаківському районному суду Дніпропетровської області, а розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.09.2022 № 49/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області визначено Комунарському районному суду м. Запоріжжя.
Позивач у заяві не навів обставин, які б свідчили про наявність підстав для застосування винятків із загальних правил підсудності, передбачених частиною 2 статті 28 ЦПК України, зокрема щодо наявності малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні позивача, стану здоров'я або інших поважних причин, які унеможливлюють його виїзд до місця розгляду справи.
Щодо можливого фактичного місця проживання відповідача, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється шляхом внесення відповідних даних до реєстру територіальної громади за заявою особи. Фактичне місце проживання, не зареєстроване у встановленому законом порядку, не має правового значення для визначення підсудності відповідно до норм ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду № 554/7669/21 від 24 червня 2024 року зазначено, що територіальна юрисдикція визначається виключно за зареєстрованим місцем проживання або перебування сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Використання фактичного місця проживання для визначення підсудності суперечить вимогам процесуального законодавства та може призвести до невизначеності у здійсненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, а також те, що предмет і характер спірних правовідносин, суб'єктний склад сторін не підпадають під виняткові правила підсудності, передбачені статтями 26, 28-30 ЦПК України, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не підсудний Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області. Натомість справа підлягає передачі за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, який наразі виконує функції розгляду справ, підсудних Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області через зміну територіальної юрисдикції.
Керуючись статтями 27, 31, 32, 260 ЦПК України, суддя
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя (вул.Європейська, 7, Запоріжжя, Запорізька область, 69104).
Після спливу строку на апеляційне оскарження копію ухвали разом із матеріалами справи направити до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її складення.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до порядку та строків, визначених статтею 354 ЦПК України.
Ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.О. Бабій