Справа № 199/8127/25
(3/199/4388/25)
іменем України
23.06.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина - Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої у квартирі АДРЕСА_1 ,
-яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП,
За змістом протоколу серія ВАД №441788 про адміністративне правопорушення, 16.05.2025 близько 13.15 години за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії на даний вид діяльності.
На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеною про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явилась. Про обізнаність з приводу дати та часу розгляду справи свідчить довідка про доставку ОСОБА_1 смс-повідомлення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами) прийняла рішення №9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи, реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, до суду надійшла справа, до якої долучені: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт; письмові пояснення ОСОБА_2 ; протокол огляду від 16.05.2025, з якого вбачається, що проведено огляд за адресою: м.Дніпро, вул.Калинова, 66, де виявлено тютюнові вироби без марок акцизного податку, вказані тютюнові вироби були вилучені.
У той же час долучені поліцейським докази не містять даних про те, що ОСОБА_1 16.05.2025 за адресою: : АДРЕСА_2 , здійснювала продаж тютюнових виробів, оскільки факт торгівлі тютюновими виробами не зафіксовано, свідків, які б придбавали тютюнові вироби саме у ОСОБА_1 , не встановлено та не опитано, закупка тютюнових виробів за вищевказаною адресою саме у ОСОБА_1 не здійснювалася. Свідок же ОСОБА_3 не вказував на ОСОБА_1 як особу, що здійснювала реалізацію тютюнових виробів. А у своїх поясненнях вказав, що то була невідома жінка.
Відповідно справа не містить доказів того, що за адресою: Дніпро, вул.Калинова, 66, саме ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність з реалізації тютюнових виробів без відповідної ліцензії.
За таких обставин відомості,викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.164 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії на даний вид діяльності, є припущенням, не підтвердженим жодними доказами.
У зв'язку із цим слід зазначити, що стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов'язано застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України», рішення від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Таких же висновків ЄСПЛ дійшов у рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказуючи на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву».
Також слід зазначити, що частина 1 ст. 164 КУпАП встановлює відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Тому сам по собі факт вилучення тютюнових виробів, без фіксації факту продажу таких тютюнових виробів, тобто без фіксації факту провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню та без фіксації відсутності відповідної ліцензії на торгівельному місці, не може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення;2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки її вину не доведено належними та допустимими доказами, «поза розумними сумнівом», приймаючи до уваги і те, що протокол про адміністративне правопорушення фактично обґрунтовано на припущеннях, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 16.05.2025 в ході огляду предмети - повернути власнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а такожпрокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик