Справа № 195/807/25 Провадження № 3/195/390/25
іменем України
17.06.2025 року
с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
30 квітня 2025 року о 09 годині 51 хвилин громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: с. Чумаки, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно виховання своєї малолітньої дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що малолітня ОСОБА_2 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальної служби, а саме поліції, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На розгляд адміністративного матеріал громадянка ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала суду заяву, у якій просить суд розглянути справу за її відсутності, факт вчинення правопорушення визнає повністю та просить накласти на неї стягнення у виді попередження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпАП України, за кваліфікуючою ознакою невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей. При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов висновку про те, що провина громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами по справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 645566 від 30.04.2025 року;
-актовим записом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в графі мати вказана « ОСОБА_1 »;
-довідкою ПОГ СВГ ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Олега Швидкого про те, що згідно бази ІП НП громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на протязі року до адміністративної відповідальності не притягувалася;
-копією паспорта громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-поясненнями громадянки ОСОБА_1 згідно яких вона має на вихованні малолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в Чумаківському ліцеї. 30.04.2025 року її до навчального закладу, де навчається її дитина, викликав научний керівник та повідомив, що приїхали працівники поліції з приводу того, що її дочка разом її друзями вирішили пожартувати та зателефонували до спеціальної лінії 102 з неправдивою інформацією з приводу зникнення їх спільної подруги, з якою на момент дзвінка все було добре та вона перебувала на навчанні. Після того, як працівники поліції розповіли про подію, вона провела з дочкою виховну бесіду для недопущення вчинків повторно подібних правопорушень;
-рапортом старшого інспектора-чергового ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.04.2025 року про те, що 30.04.2025 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №2110 від 30.04.2025 року як: зникнення особи безвісти. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 30.04.2025 року о 09:53 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.04.2025 року о 09:51 за адресою: Нікопольський район с. Чумаки вулиця Калинова оператор 112 повідомила, що телефонували діти та казали що пропала подруга ОСОБА_3 . Сказали Дніпро, лівий берег. Адресу не надали, геолокація с. Чумаки біля Бібліотечного клубу Нікопольського району. Жодних подробиць стосовно зниклої особи та інших подробиць не має. При передзвоні для уточнення інформації виклик скидують;
-письмовим поясненнями малолітньої ОСОБА_4 від 30.04.2025 року;
-письмовими поясненнями малолітньої ОСОБА_5 від 30.04.2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 30.04.2025 року.
Таким чином, вищевказані документи є належними та допустимими доказами щодо встановлення вини громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на громадянку ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та ставлення до вчиненого, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті, у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», від 08.07.2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1,184, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд-
визнати громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Накласти на громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.В. Колодіна