"26" жовтня 2010 р. м. Київ К-11395/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Ситникова О.Ф.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року,
У грудні 2008 року прокурор Березнегуватського району Миколаївської області у Березнегуватському районному суді Миколаївської області пред'явив позов в інтересах ОСОБА_6 до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_6 відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просив зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01 січня 2006 року по 12 грудня 2007 року у сумі 2744,25 грн.
Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2009 року адміністративний позов прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_6 до УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області, яка виразилася в невиплаті ОСОБА_6 з 09 липня 2007 року підвищення до пенсії за віком в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язано УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_6 додаткової соціальної гарантії відповідно до статті 6 Закону Україну “Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області задоволено частково.
Постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 лютого 2009 року скасовано, прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов прокурора Березнегуватського району Миколаївської області задоволено частково.
Зобов'язано УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_6 у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 23 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ України в Березнегуватському районі Миколаївської області, посилаючись на порушення судjv апеляційної інстанції норм матеріального права, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_6
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_6 народилася в 1944 році і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, у 2006 році, у період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року ОСОБА_6 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсій у 2006 році не було впроваджено, а у 2007 році норма відповідного Закону, якою було передбачено це право, була зупинена. ОСОБА_6 мала право на підвищення пенсії лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Прокурор звернувся до суду з позовом 23 грудня 2008 року.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем строків звернення до суду лише за 2006 рік.Допущену судом першої інстанції помилку виправив суд апеляційної інстанції і дійшов правильного висновку про те, що право ОСОБА_6 на виплату підвищення до пенсії за віком підлягає захисту з 23 грудня 2007 року.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року в адміністративній справі за позовом прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Ситников О.Ф.