Єдиний унікальний номер № 741/504/25
Номер провадження 2/741/373/25
іменем України
03 червня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
прокурора Прядка С.В.,
представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С.,
розглянувши клопотання та заяву представника відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова Владислава Сергійовича про самовідвід та відвід судді у цивільній справі за позовом виконувача обов'язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Князєва Дениса Володимировича в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки,
17 березня 2025 року виконувач обов'язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Д. Князєв звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з указаною позовною заявою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2025 року визначено головуючим у справі суддю Крупину А.О. та того ж дня справу передано судді.
18 березня 2025 року ухвалою судді Носівського районного суду Крупини А.О. відкрито позовне провадження в цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03 червня 2025 року.
28 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» надійшло клопотання, яким адвокат Сисов В.С просить суддю Крупину А.О. заявити по справі № 741/504/25 самовідвід.
Клопотання мотивоване тим, що у межах цієї справи № 741/504/25 про витребування земельної ділянки будуть досліджуватися такі ж самі докази та обставини, як і у цивільних справах № 741/400/25 та № 741/612/25, які розглядаються суддею Крупиною А.О., та які стосуються відносин між тими ж сторонами та щодо суміжних земельних ділянок, фактично ці справи є аналогічними.
Поза сумнівом, рішення прийняте на користь будь якої сторони по одній з наведених інших двох справ, сформує особисте ставлення судді та визначить його внутрішню позицію стосовно сторін по інших справах, з чого слідує, що будь-яка сторона по справі не може розраховувати на об'єктивний, неупереджений розгляд справи № 741/504/25 з боку судді Крупини А.О.
Стверджував, що у такому разі у стороннього спостерігача виникне сумнів у небезсторонності та упередженості судді Крупини А.О., адже заздалегідь може скластися враження, що суддя несправедливо розглянув і вирішив судову справу відповідно до закону без дотримання засад і правил судочинства. Указане підриватиме видимість справедливого судового розгляду та може висвітлити суддю у необ'єктивному ракурсі.
З метою дотримання прав і свобод людини, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод уважав за необхідне запропонувати судді Крупині А.О. заявити самовідвід від участі у розгляді справи № 741/504/25.
У підготовчому судовому засіданні 03 червня 2025 року представник відповідача адвокат Сисов В.С. клопотання підтримав повністю та додатково заявив усну заяву про відвід судді з аналогічних правових підстав, оскільки існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Прокурор просив суд відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача 2 з проханням про самовідвід та заяви про відвід головуючого судді, посилаючись на їх безпідставність, оскільки вказані підстави для відводу судді не викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Представник позивача Чернігівської обласної ради до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином.
Вирішуючи по суті клопотання про самовідвід та заяву про відвід, суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді цивільної справи визначені приписами ст. ст. 36-41 ЦПК.
Так, відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Неупереджений та об'єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року (заява № 16695/04).
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. (Правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10 травня 2018 року справа №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року справа № 9901/673/18).
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України» зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
З огляду на те, що заявлені підстави відводу судді Крупини А.О. не є такими, що викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та зацікавленості у результаті розгляду справи, то заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виключають участь судді у розгляді справи, а є лише власними припущеннями, неаргументованими достатніми доводами представника відповідача 2.
Вирішуючи клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер», яким адвокат Сисов В.С. просить суддю Крупину А.О. заявити по справі № 741/504/25 самовідвід, суд виходить з того, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ст. 3 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. (постанова ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 ).
Зловживання процесуальними правами - особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права. (постанови КЦС ВС від 22 травня 2019 року у справі 234/334/15, від 02 жовтня 2019 року у справі № 750/3021/18, ухвала КЦС ВС від 06 вересня 2018 року у справі № 552/2378/17
Оскільки ст. 43 ЦПК України не передбачає права сторони у справі просити суддю заявити самовідвід від розгляду цивільної справи, будучи достовірно обізнаним із судовими процедурами, правами та обов'язками сторін, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвокат Сисов В.С., звертаючись з указаним клопотанням, використав надані права усупереч їх призначенню, діяв не добросовісно, відверто зловживаючи своїми процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання;
Якщо суд встановить, що клопотання подано з метою затягування справи або зловживання процесуальними правами, він може залишити його без розгляду або повернути.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 34-41, 258-260 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С. про самовідвід судді Крупини А.О. залишити без розгляду.
У задоволенні заяви представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С. про відвід головуючого судді Крупини А.О. від розгляду справи № 741/504/25 відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03 червня 2025 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА