Справа № 127/18901/25
Провадження № 1-кс/127/7951/25
Іменем України
20 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №22024020000000179 від 16.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №22024020000000179 від 16.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05:30, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строки дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє до цього часу.
В умовах воєнного стану, 30.08.2022 до складу рф незаконно приєднано «анексовано» тимчасово окуповану територію Донецької області, яка перебувала під контролем «днр», як окрему адміністративно-територіальну одиницю рф, на територію якої поширюється положення діючого законодавства рф.
Як наслідок, після 30.08.2022 на тимчасово окупованій території Донецької області, створено незаконний правоохоронний орган т.зв. митний пост під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы рф», який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Богдана Хмельницького, 4.
Працівники зазначеного незаконно створеного правоохоронного органу під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы рф», який раніше діяв у складі терористичної організації «днр», після 30.08.2022 стали керуватися положеннями федерального закону рф «о службе в таможенных органах российской федерации» № 114-ФЗ від 21.07.1997, яким визначено, що служба в митних органах являється особливим видом державної служби громадян рф, які здійснюють свою професійну діяльність по реалізації функцій, прав та обов'язків митних органів, що входять в систему правоохоронних органів рф.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на тимчасово окупованій території Донецької області, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 17.03.2023, достовірно знаючи, що з 24.02.2024 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, маючи реальну можливість виїзду на підконтрольну українській владі територію, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, свідомо, добровільно прийняв рішення залишитись на окупованій території та у період воєнного стану перейти на бік окупаційної влади російської федерації, з метою вчинення дій на шкоду державній безпеці України, шляхом працевлаштування в псевдодержавний правоохоронний орган держави-агресора, для допомоги у реалізації політики держави-агресора, направленої на встановлення та утвердження окупаційного режиму на тимчасово захопленій території Донецької області.
Надалі, ОСОБА_5 діючи добровільно, для реалізації власного злочинного умислу, маючи вищу освіту та практичний попередній досвід діяльності в органах Державної Митної служби України, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримання рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором та окупаційною адміністрацією, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 17.03.2023, добровільно обійняв посаду керівника зазначеного незаконно створеного правоохоронного органу під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы рф», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також з виконанням усіх правоохоронних функцій зазначеного органу.
Після цього, обійнявши вищевказану посаду керівника в незаконно створеному правоохоронному органі під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы рф», який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Богдана Хмельницького, 4, ОСОБА_5 продовжуючи злочинну діяльність, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, у період з 17.03.2023 по теперішній час, у межах своїх повноважень керує роботою зазначеного митного органу, забезпечує виконання зазначеним митним органом властивих йому правоохоронних функцій, спрямованих на здійсненням контролю за дотриманням митним правил рф, у тому числі шляхом складання протоколів про порушення митних правил, а також виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у тому числі здійснює керівництво та контроль за діяльністю зазначеного митного органу, видання наказів, розпоряджень та вказівок по питанням роботи митного органу, призначення та звільнення з посад працівників, вирішення питання про їх притягнення до дисціплінарної відповідальності, тощо, та іншим чином здійснював сприяння окупаційним органам влади у поширенні авторитету незаконно створених органів серед місцевого населення, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконного створених органів та посилило заходи тимчасової окупації територій Донецької області.
З огляду на вищезазначене, 10.06.2025 слідчим складено, а прокурором погоджено, повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
10.06.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручено його захиснику - адвокату ОСОБА_6 .
Під час проведення досудового розслідування 10.06.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та 10.06.2025 в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» опубліковано повістки про виклик ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 133, 135 КПК України, якому необхідно було з'явитись 14, 16, 17 червня 2025 року о 10 год 00 хв до старшого слідчого в ОВС четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_3 , за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, для проведення допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №22024020000000179 від 16.08.2024. Поважні причини неприбуття на виклик викладені у ст.ст. 138, 139 КПК України, у тому числі можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
Станом на 10:00 годину 14.06.2025, 16.05.2025, 17.06.2025 підозрюваний ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не звернувся та про причини неявки не повідомив.
Із показів допитаних свідків та протоколів огляду фотознімків, встановлено, що на них зафіксований ОСОБА_5 , який перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, де у межах своїх повноважень керував роботою незаконно створеного правоохоронного органу під назвою «Харцызский таможенный пост Донецкой таможни ЮТУ федеральной таможенной службы рф».
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України, громадянка України ОСОБА_5 на територію України не повертався, з урахування викладеного підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 виїхав із тимчасово окупованої території, в органу досудового розслідування не має.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №429975442 від 04.06.2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового будинку з житловою прибудовою та з надвірною побудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
З реєстраційних карток транспортних засобів слідує, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебувають:
-автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_3 ;
-автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_4 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_5 ;
-автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_6 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_7 .
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно, а саме на:
-житловий будинок з житловою прибудовою та з надвірною побудовою, розташований за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Купріна, будинок 155;
-автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_3 ;
-автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_4 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_5 ;
-автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_6 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_7 , яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), необхідно накласти шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим та рухомим майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на:
-житловий будинок з житловою прибудовою та з надвірною побудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-автомобіль марки ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 року випуску, VIN НОМЕР_3 ;
-автомобіль марки OPEL BLITC 375, державний номерний знак НОМЕР_4 , 1980 року виписку, VIN НОМЕР_5 ;
-автомобіль марки HYUNDAI SONATA, державний номерний знак НОМЕР_6 , 2006 року виписку, VIN НОМЕР_7 , шляхом заборони розпорядження вказаним майном, однак без позбавлення власників та користувачів права користування зазначеним нерухомим та руховим майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: