Справа № 522/2349/25-Е
Провадження № 2-а/522/172/25
20 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, у якій він просить визнати протиправною та скасувати постанову № АВ/724 від 06.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170000,00 гривень.
Заява обґрунтована тим, що 13.07.2024 ОСОБА_1 оновив свої військовооблікові дані через Центр надання адміністративних послуг у місті Одеса, про що свідчить витяг, сформований у додатку «Резерв+» від 13.07.2024 р. о 13 год. 55 хв. Відповідно до витягу, отриманого у ЦНАП м. Одеси «Резерв+», сформованого від 31.01.2025 о 08 год. 29 хв., дата уточнення даних позивача відбулась 01.01.2025, проставлена відмітка про вчасно уточнені дані. 03.01.2025 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оновлення облікових даних, проходження військоволікарської комісії задля визначення рівня придатності до військової служби, де щодо нього склали протокол №АВ/1 про адміністративне правопорушення. 06.01.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 виніс постанову №АВ/724 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно позивача. Позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки він своєчасно уточнив свої облікові дані, до 19.05.2024 у КУпАП не існувало частини 3 статті 210, тому ТЦК не можуть притягати до відповідальності по цій частині за порушення обліку, вчинене до цього моменту, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Чорнуху Ю.В.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 21.03.2025, витребувано від відповідача документи, які стали підставою для складення оскаржуваної постанови, належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови.
У судове засідання 21.03.2025 учасники справи не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали. Розгляд справи відкладено на 07.04.2025.
У судове засідання 07.04.2025 учасники справи не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали. Розгляд справи відкладено на 10.04.2025.
У судове засідання 10.04.2025 учасники справи не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з недопуском сторін до приміщення суду через замінування будівлі. Розгляд справи відкладено на 12.05.2025.
22.04.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли документи, витребувані ухвалою від 04.03.2025. У листі вих. № юр/5085 від 10.03.2025 відповідач зазначив, що проти задоволення позову заперечує, оскільки набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» відбулась 18.05.2024, відповідно термін оновлення персональних даних сплив 17.06.2024.
У судове засідання 12.05.2025 з'явився представник позивача адвокат Байло Є.С., який позовну заяву підтримав та просив її задовольнити. Заявив клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості ознайомитись з документами, які надійшли від відповідача. Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, заяви та клопотання не подав. Розгляд справи відкладено на 16.05.2025.
Судове засідання 16.05.2025 відкладено у зв'язку оголошенням повітряної тривоги та недопуском учасників справи до приміщення суду. Розгляд справи відкладено на 05.06.2025.
У судове засідання 05.06.2025 учасники справи не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи, неповідомлення відповідачем причин неявки у судове засідання, скорочені строки розгляду справи, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
05.06.2025 на підставі ч. 1 ст. 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 20.06.2025 (з урахуванням періоду перебування судді у відпустці).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що 03.01.2025 офіцер адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенант ОСОБА_3 склав протокол про адміністративне правопорушення № АВ/14 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У протоколі зазначена суть адміністративного правопорушення: о 12 год. 00 хв. в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , у порушення пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», не звіряв свої персональні дані з обліковими даними у районному ТЦК та СП, у якому він перебуває на обліку протягом останніх 5 років.
Пояснення і зауваження у протоколі відсутні, міститься підпис позивача про отримання другого примірнику протоколу, що свідчить про складення протоколу у присутності особи та надання можливості викласти свої пояснення. За таких обставин, суд критично оцінює доводи позивача щодо допущення відповідачем процесуальних порушень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення № АВ/14 від 03.01.2025 містяться відомості про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - 06.01.2025 у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
06.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 складено постанову № АВ/724 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій установлено, що 03.01.2024 о 12 год. 00 хв. в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , у порушення пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», не звіряв свої персональні дані з обліковими даними у районному ТЦК та СП, у якому він перебуває на обліку протягом останніх 5 років. Постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Частиною 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частино 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».
Статтею 1Закону України «Про оборону України» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 2 ст.17Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі по тексту - Закон № 3543-XII).
Згідно ст.1Закону №3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закон № 3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на момент складення оскаржуваної постанови - 06.01.2025; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024) визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
До 18.05.2024 частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачала обов'язку громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Підпунктом 10 пункту 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, яка набрало чинності 01.05.2023) визначені обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі, обов'язок звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Тобто обов'язок позивача на підставі підпункту 10 пункту 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, виник 01.05.2023, і станом на момент складення оскаржуваної постанови строк на виконання цього обов'язку не закінчився.
Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (який набрав чинності 18.05.2024) під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Тобто обов'язок щодо уточнення адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних мав бути виконаний позивачем до 18.07.2024.
Згідно наданої позивачем роздруківки з електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» ОСОБА_1 уточнив свої дані 13.07.2024, тобто своєчасно.
У матеріалах справи відсутні докази несвоєчасного виконання позивачем обов'язку щодо звірки своїх персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки згідно вимог додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а також відсутні докази несвоєчасного уточнення адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
Дослідивши обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не була доведена.
Частиною 3статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № АВ/724 від 06.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити.
Відповідно до ч. 1 ст.139КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за одну позовну вимогу у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № АВ/724 від 06.01.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА