Справа №766/5967/19
Пров. №2/766/895/25
23 червня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу,
ПрАТ "СК Уніка" 26.03.2019 року звернулось до суду з позовом про стягнення майнової шкоди в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 17.09.2016 року між ПрАТ "СК "Уніка" та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4596831, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 . 18.10.2016 року на вул. Дорофєєва в м. Херсоні ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці, скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser, днз НОМЕР_2 , після чого відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння. Позивачем сплачено страхове відшкодуваненя потерпілій особі в розмірі 35296,33 грн. З огляду на те, що відповідач відмовився від проходження огляду, позивач набув права зворотньої вимоги (регресу) до відповідача в сумі сплаченого страхового відшкодування.
26.03.2019 року до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 року головуючим у справі визначення суддя Дорошинська В.Е.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2020 року у зв'язку з тим, що суддя Дорошинська В.Е. не може продовжувати розгляд справи, через відсторонення від здійснення правосуддя, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/5967/19.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
17.09.2016 року між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_1 укладено поліс №АК/4596831 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 . Строк дії полісу з 18.09.2016 року по 17.09.2017 року.
17.10.2016 року о 23:30 год. в м. Херсоні, вул. Дорофєєва, 23а водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини пота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджено копією протоколу про адіміністративне правопорушення серії АП2 №389653 від 18.10.2016 року.
17.10.2016 року о 23:40 год. в м. Херсоні водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 по вул. Дорофєєва, 23А, неврахував дорожньоїх обстановки, невибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Land Cruiser, днз НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджено копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №389539 від 18.10.2016 року.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.01.2017 року у справі №766/12971/16-ц, яка набула законної сили 06.02.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 17.10.2016 року вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.01.2017 року у справі №766/12971/16-ц, яка набула законної сили 06.02.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 17.10.2016 року о 23.30 год. керував автомобілем Mercedes Benz Е240, днз НОМЕР_1 в м. Херсоні по вул. Дорофєєва, 23а, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Застосування пункту 7 статті 247 КУпАП можливе виключно у випадку наявності вини особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Натомість, у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
25.10.2016 року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ "СК "Уніка" із заявою про виплату матеріального збитку, отриманого внаслідок ДТП 18.10.2016 року.
Згідно звіту №111 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу складеного 09.11.2016 року ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля Toyota Land Cruiser, днз НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП 18.10.2016 року складає 39296,33 грн.
Як вбачається зі страхового акту №00205913/11 від 21.11.2016 року виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору, страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 35296,33 грн., які згідно платіжного доручення №041541 від 22.11.2016 р. були перераховані ОСОБА_3 .
Згідно з ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За нормою ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до підпункту в) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а такожстаттею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно достатті 993 ЦКістатті 27 Закону України «Про страхування'встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положеннястатті 515 ЦКсуброгація застосовується лише до майнового страхування.
Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Отже, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1921 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 23 червня 2025 року.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в порядку регресу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 2003353) майнову шкоду в розмірі 35296 (тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 33 (тридцять три) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 2003353) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус