23 червня 2025 року
м. Київ
справа №420/28177/24
адміністративне провадження № К/990/23109/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року
у справі №420/28177/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_3
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_3 в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за власним бажанням на підставі підпункту «о» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21. Листопада 2024 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Отрох Алла Володимирівна звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Поставною П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_3 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- скасовано та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за власним бажанням на підставі підпункту «ґ» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №420/28177/24.
Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2025 року відмовив Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог та надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про уточнення касаційної скарги, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Вирішуючи заявлене скаржником клопотання, Суд звертає уваги, що скаржником не надано жодних доказів, які б могли містити відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VІ.
Крім того, суд зазначає, що доводам, викладеним у зазначеному клопотанні, вже надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 05 червня 2025 року у цій справі, якою вирішувалось наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 45 КАС України).
З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржник не усунув.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
За наслідками невиконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Ураховуючи, що у встановлений строк недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №420/28177/24 - повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк