м. Київ
23 червня 2025 року
справа №990/135/25
адміністративне провадження №П/990/135/25
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Ханової Р. Ф.,
суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А., Олендера І. Я., Юрченко В.П.,
за участі:
секретаря судового засідання Пугач Д. С.,
представника позивача - Бабіча О.І., який діє на підставі ордера серії АА №1553330 від 14 березня 2025 року, Гнатюка М.М., який діє на підставі ордера серії АА №1560479 від 02 квітня 2025 року,
представника відповідача - Саввіна С.С. в порядку самопредставництва
представника Ради національної безпеки та оборони України - не з'явилися,
представника Служби безпеки України - Кудрявцева Г.В. в порядку самопредставництва, Захарова О.В. в порядку самопредставництва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання Служби безпеки України про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи у справі за позовом ПРОТЕАС МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСІЗ ЛТД (PROTEAS MANAGEMENT SERVICES LTD) до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 08 жовтня 2024 року №698/2024 в частині введення в дію пункту 3 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», -
02 квітня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ПРОТЕАС МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСІЗ ЛТД (далі також - позивач у справі), подана представником - адвокатом Гнатюком Мирославом Миколайовичем до Президента України (далі також - відповідач у справі), у якій позивач просить Суд визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 08 жовтня 2024 року №698/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», в частині застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно ПРОТЕАС МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСІЗ ЛТД (PROTEAS MANAGEMENT SERVICES LTD), як зазначено у Додатку 2 (позиція 3): Протеас Менеджмент Сервісіз Лтд (Proteas Management Services Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 366866. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus).
Верховний Суд ухвалою від 07 квітня 2025 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ухвалою суд залучив до участі у справі Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.
Крім того, Суд цією ухвалою витребував у Служби безпеки України належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують існування фактичних даних та обставин, які стали підставою для внесення пропозиції Службою безпеки України та прийняття рішення Радою національної безпеки і оброни України рішення про застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ПРОТЕАС МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСІЗ ЛТД (PROTEAS MANAGEMENT SERVICES LTD); належним чином засвідчені копії документів, що містять пропозиції Служби безпеки України про застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ПРОТЕАС МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІСІЗ ЛТД (PROTEAS MANAGEMENT SERVICES LTD), що були внесені до Ради національної безпеки і оборони України.
02 червня 2025 року через систему «Електронний суд» Службою безпеки України подано пояснення у справі до яких додано відповідні докази. У зазначених поясненнях третя особа, окрім іншого, просила поновити строк для подання до суду вказаних пояснень.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання доказів у справі, Служба безпеки України вказала на те, що підготовка відповідних пояснень вимагала опрацювання значного масиву актів іноземного законодавства.
20 червня 2025 року представником позивача подано заперечення на клопотання Служби безпеки України про поновлення строку для подання до суду пояснень та доказів.
В обґрунтування зазначеного заперечення представник позивача вказав на те, що:
- строк, встановлений судом, не поновлюється, а може бути лише продовженим, при цьому на підставі заяви, поданої до закінчення такого строку, що в даному Службою безпеки не дотримано;
- строк пропущено з неповажних причин;
- позиція представника Служби безпеки України є непослідовною;
- документи подані Службою безпеки України, а також пояснення, що на них ґрунтуються не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо доказів і доказування.
23 червня 2025 року до Верховного Суду надійшло ще одне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання до суду доказів і пояснень.
Вказане клопотання Служба безпеки України обґрунтувала тим, що надсилання пояснень та доказів з боку третьої особи після спливу процесуального строку для подання доказів обумовлене об'єктивними підставами, а саме необхідністю додаткового часу для:
- надсилання документа з боку Департаменту захисту національної державності СБУ та Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ, які слугують розробниками надісланих документів, до Управління правового забезпечення СБУ, яке забезпечує самопредставництво інтересів СБУ в судах;
- надання з боку Департаменту захисту національної державності СБУ та Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ дозволу на надсилання документів до суду та ознайомлення з ними учасників процесу (відповідно до пункту 84 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736).
У судовому засіданні, яке відбулося 23 червня 2025 року, представник Служби безпеки України підтримала вказане клопотання, просила його задовольнити.
Представник Президента України не заперечував проти поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи.
Представник позивача заперечував проти поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи.
Проаналізувавши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частин першої, другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами частини другої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За правилами частин першої, третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною восьмою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, законодавством регламентовано право суду поновити пропущений процесуальний строк.
Більш того, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини п'ятої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Надаючи правову оцінку обставинам щодо неможливості Службою безпеки України подати пояснення та докази у справі в межах встановлених Судом строків, Суд звертає увагу на те, що Служба безпеки України повинна була дотриматися конкретної процедури, яка потребує додаткового часу, для надіслання окремих документів до Суду. Окрім того, підготовка відповідних пояснень вимагала опрацювання значного масиву актів іноземного законодавства особою, яка здійснює представництво Служби безпеки України в суді.
Наведене вище, на переконання колегії суддів, вказує на те, що неможливість подання Службою безпеки України доказів у відповідний строк спричинена обставинами, що не залежали від неї.
Представник Позивача у визначений процесуальним законодавством спосіб, заперечуючи проти задоволення клопотання, не спростував викладені доводи Служби безпеки України, які підтверджуються відповідними доказами, й не довів, що неможливість подання у відповідний строк доказів обумовлена причинами, що залежали від Служби безпеки України.
Ураховуючи неможливість подання Службою безпеки України доказів у справі у зв'язку з необхідністю дотримання відповідної процедури для надіслання окремих документів до Суду та у зв'язку з тим, що підготовка відповідних пояснень вимагала опрацювання значного масиву актів іноземного законодавства особою, яка здійснює представництво Служби безпеки України в суді, Суд вважає за необхідне поновити строк для подання доказів у цій справі та приєднати їх до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись статтею 79, 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Служби безпеки України про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи задовольнити.
Поновити Службі безпеки України строк на подання пояснень та доказів у справі №990/135/25.
Долучити до матеріалів справи пояснення Служби безпеки України, надіслані до Верховного Суду 02 червня 2025 року та докази додані до вказаних пояснень, копію листа Служби безпеки України до Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій від 04 жовтня 2024 року №4/1475дск, надіслано до Верховного Суду листом від 10 червня 2025 року №16/890/ДСК-в, копію листа ДЗНД СБУ від 03 червня 2025 року №8/5/1/657 щодо надання згоди на направлення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду листа/витягу ДІАЗ СБ України від 04 жовтня 2024 року №4/1475дск з додатками до нього та ознайомлення з ними учасників судового процесу у справі №990/135/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді Л. І. Бившева
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
В. П. Юрченко