23 червня 2025 року
м. Київ
справа №320/16322/24
адміністративне провадження №К/990/22285/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року
у справі №320/16322/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, пов'язану з непоновленням позивача в Генеральній прокуратурі України, де він працював до виїзду за кордон, на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, яку він займав до звільнення;
- поновити позивача в Генеральній прокуратурі України, де він працював до виїзду за кордон, на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, яку він займав до звільнення, з 20 квітня 2023 року;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 квітня 2023 року до дати винесення судового рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, пов'язану з непоновленням позивача в Генеральній прокуратурі України, де він працював до виїзду за кордон, на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, яку він займав до звільнення;
Поновлено позивача в Генеральній прокуратурі України, де він працював до виїзду за кордон, на посаді прокурора, рівнозначній посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, яку він займав до звільнення, з 20 квітня 2023 року;
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 квітня 2023 року по 06 серпня 2024 року у розмірі 667257,09 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі №320/16322/24.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку зі сплатою судового збору в неповному обсязі. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №320/16322/24 у спрощеному позовному провадженні.
В касаційні скарзі скаржник, зазначає та належним чином обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що потребує перевірці та за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою для оскарження судових рішень у справі вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку застосування частини 3 статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу», статей 9, 16 Закону України «Про прокуратуру», частин 1, 2 статті 235, статті 240-1 КЗпП України, при призначенні іншого з подружжя, звільненого з посади прокурора Генеральної прокуратури України на підставі пункту 7 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та який перебував за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, після закінчення строку такого відрядження на посаду прокурора в органах прокуратури, наданні посади в органах прокуратури, наявності підстав для стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі №320/16322/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/16322/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду