23 червня 2025 року
м. Київ
справа №160/6082/22
адміністративне провадження № К/990/21420/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №160/6082/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 26.04.2022 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області згідно з яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.06.2022, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №14 к від 05.01.2022 в частині застосування до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №247 о/с від 05.03.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції, з 28.03.2022;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28.03.2022 з розрахунку 292,20 грн по день поновлення на службі за кожний календарний день вимушеного прогулу (з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів).
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 №14к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 №247 о/с, "По особовому складу" з урахуванням змін, внесених наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №549 о/с від 11.05.2022 "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби з 28.03.2022.
Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції з 29.03.2022.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по 04.02.2025 у розмірі 232206,48 гривень, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов'язкових платежів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції та в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 16.05.2025 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку подало касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 19.05.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
На виконання указаної ухвали скаржник направив Суду касаційну скаргу в новій редакції та платіжну інструкцію.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У тексті касаційної скарги заявник вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №160/6082/22 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник указує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13.09.2024 у справі №160/6082/22, відповідно до яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в аспекті спірних правовідносин слід з'ясувати обставини, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).
Верховний Суд вкотре наголошує увагу скаржника, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Всупереч вищенаведеному, скаржником не зазначено конкретну норму права, яку на його думку, застосовано судом апеляційної інстанції всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, у взаємозв'язку з посиланням на конкретні постанови Верховного Суду.
Скаржник, указуючи на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, так і не наводить конкретної норми права, щодо якої зроблено висновок Верховним Судом, і яка застосована судом всупереч такому висновку.
Посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду щодо необхідності з'ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), що не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру)., - є узагальненими та абстрактними, відтак не конкретизовані, оскільки касатор не наводить чіткий перелік норм права (пункт, частина, стаття) конкретного закону чи іншого нормативно-правового акта, висновки Верховного Суду щодо яких не враховані апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні.
Водночас, Суд зазначає, що таке формальне посилання на постанову Верховного Суду (зокрема, і цитування окремих абзаців зазначеної постанови в тексті касаційної скарги), не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявником не сформовано чіткого переліку норм права, висновку Верховного Суду щодо застосування яких не ураховано судом апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку на думку скаржника, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому неналежне викладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23.10.1996, заява №21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19.12.1997, заява №26737/95).
Отже, скаржником належним чином не обґрунтовано підстави, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, відтак, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №160/6082/22 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько О.Р. Радишевська