23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 460/14663/23
адміністративне провадження № К/990/19748/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 08.05.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам статей 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд ухвалою від 16.05.2025 подану контролюючим органом касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю касаційної скарги вимогам пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС України, Суд запропоновував скаржнику, у визначений в цій же ухвалі строк, усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом; документ про сплату судового збору в розмірі 15088,27грн за подання касаційної скарги у цій справі.
Залишаючи подану скаржником касаційну скаргу без руху, Верховний Суд установив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 була прийнята у письмовому порядку.
А отже, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 23.12.2024, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 08.05.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних в цій справі судових рішень.
Натомість, питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.
А тому, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику, з-поміж іншого, необхідно подати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №460/14663/23 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку, як вказав Суд, належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
У зв'язку з наявністю у Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 16.05.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду від 16.05.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.05.2025 о 17:04год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України 26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду подано заяву, зміст якої містить редакційне уточнення процесуальних підстав касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23, передбачених, зокрема, пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328, пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, а також обґрунтування необхідності відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення перегляду цієї справи в касаційному порядку та поновлення процесуального строку на касаційне оскарження спірних рішення та постанови, прийнятих у цій справі.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги Головне управління ДПС у Рівненській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України посилається на наступні обставини: своєчасність подання касаційної скарги у цій справі при первинному зверненні до суду; постановлення Верховним Судом ухвал про повернення раніше поданих відповідачем касаційних скарг із наданням права повторного звернення до суду з касаційною скаргою після їх повернення.
Скаржник стверджує, що зазначені ним обставини є безпосереднім чинником необхідності поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі. На його переконання, така необхідність обумовлена тим, що первинна касаційна скарга була подана у встановлений процесуальний строк, а надалі скаржником здійснювалося послідовне виконання вимог кожної з ухвал суду про повернення з подальшим повторним зверненням до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом. Це, на думку відповідача, свідчить про наявність об'єктивних обставин, які зумовлюють поновлення відповідного процесуального строку.
Далі за змістом клопотання скаржник, посилаючись на низку рішень Верховного Суду щодо поновлення строків касаційного оскарження, наголошує на належній реалізації ним права на звернення до суду, зокрема в умовах дії на всій території України правового режиму воєнного стану. Він також зазначає на відсутність зловживання процесуальними правами з боку контролюючого органу, що підтверджується врахуванням зауважень, викладених у попередніх ухвалах Верховного Суду про повернення касаційних скарг, та оперативним повторним зверненням до суду у найкоротші строки після їх повернення (з урахуванням реалізації суб'єктом владних повноважень права на звернення до суду з касаційною скаргу до закінчення річного строку визначеного частиною п'ятою статті 333 КАС України).
Як додаткову аргументацію, скаржник посилається на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог статті 330 КАС України, дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду, а також на обставини функціонування державних органів, зокрема, Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в умовах воєнного стану. Останній, на його думку, є форс-мажорною обставиною, яка істотно ускладнила реалізацію процесуальних прав учасників справи.
Цитуючи правові позиції Європейського Суду з прав людини, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись положеннями КАС України, скаржник вказує про необхідність урахування зазначених ним у клопотанні обставин як поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Оцінивши доводи наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланому на виконання вимог ухвали від 16.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 28.05.2025 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим подану контролюючим органом касаційну скаргу повторно залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Тобто, залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, врахувавши обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки, як на переконання суду, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування та доводи не є такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень.
У зв'язку з наявністю у Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України офіційної електронної адреси та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 28.05.2025 була направлена останньому в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала від 28.05.2025) доставлено в електронний кабінет Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.05.2025 о 19:59год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 09.06.2025 до Верховного Суду подано заяву, зміст якої зведено до обґрунтування необхідності поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 прийнятих у справі №460/14663/23.
Разом з тим, оцінивши доводи наведені контролюючим органом у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень, надісланій на виконання вимог ухвали від 28.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху (повторно), Верховним Судом установлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржником зазначено причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження надісланому на виконання вимог ухвали від 16.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху, та які судом було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наведено; належних, достовірних та достатніх доказів не надано.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу вищенаведених положень убачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховним Судом установлено та підтверджено матеріалами касаційного провадження, що касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 Головним управлінням ДПС у Рівненській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до Верховного Суду було подано 08.05.2025, тобто зі спливом понад п'яти місяців з моменту складення судом апеляційної інстанції повного тексту спірної постанови. На думку Верховного Суду, така процесуальна поведінка не свідчить про намір добросовісної реалізації особою свого права на касаційне оскарження судових рішень, а також про дотримання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, унормованого статтею 329 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що процесуальний строк на касаційне оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення повного тексту судового рішення апеляційної інстанції або з моменту його вручення особі, яка подає касаційну скаргу. У зв'язку з цим обставини, на які посилається відповідач у клопотанні, поданому на виконання вимог ухвали від 28.05.2025 про залишення касаційної скарги без руху, не можуть свідчити про наявність у нього безумовного права реалізовувати своє право на касаційне оскарження у будь-який час після спливу відповідного строку. Зазначені обставини також не є належним доказом того, що пропуск строку відбувся з причин, які не залежали від волі скаржника.
Ураховуючи зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку, що у даному випадку пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з причин суб'єктивного характеру, які повністю залежали від волевиявлення суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України. Дотримання вимог статей 328 і 330 КАС України є процесуальним обов'язком особи, яка звертається з касаційною скаргою. Повторне (чергове, четверте) звернення скаржника з касаційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових меж, визначених статтею 329 КАС України, та із збереженням недоліків, що раніше слугували підставою для повернення касаційних скарг (зокрема, відсутність належного викладення підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України), свідчить про намагання скаржника домогтися поновлення строку на касаційне оскарження без належних правових підстав. Такі дії фактично спрямовані на уникнення процесуальних обмежень та нівелювання принципу правової визначеності, що суперечить засадам адміністративного судочинства та допустимості касаційного перегляду.
Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Верховним Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Сукупність обставин, на які посилається скаржник у поданому ним клопотанні, є суб'єктивними й пов'язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та свідчать про те, що контролюючий орган допустив необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 у справі №460/14663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова