23 червня 2025 року
м. Київ
справа №440/555/24
адміністративне провадження № К/990/34823/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 440/555/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ,
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Любчич Л.В., суддів Спаскіна О.А., Присяжнюк О. В.
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
1.1. визнати незаконною відмову В/ч НОМЕР_1 у непроведенні службового розслідування за рапортом ОСОБА_1 щодо отримання ним в січні 2023 року акубаротравми (контузії) під час виконання обов'язку військової служби по захисту Батьківщини;
1.2. зобов'язати В/ч НОМЕР_1 провести службове розслідування за рапортом ОСОБА_1 щодо отримання ним в січні 2023 року акубаротравми (контузії) під час виконання обов'язку військової служби по захисту Батьківщини.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем В/ч НОМЕР_1 та займає посаду лікаря медичного пункту. У січні 2023 року позивач під час виконання бойового завдання в Краматорському районі Донецької області (район «Соледар») отримав травму (контузію) та у подальшому неодноразово звертався до відповідача з рапортами про проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми, однак відповіді не отримав. На адвокатський запит представника позивача командир В/ч НОМЕР_1 у листі від 15.12.2023 повідомив про відсутність підстав для проведення службового розслідування та видачі довідки про обставини травми.
Стислий виклад обставин справи, установлених судом першої інстанції
3. ОСОБА_1 з 24.02.2022 проходить військову службу у складі В/ч НОМЕР_1 на посаді лікаря медичного пункту, що підтверджено копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 .
4. Довідкою від 19.07.2023 № 959 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для здійснення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджено, що лейтенант ОСОБА_1 у період з 13.01.2023 по 18.01.2023 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області (Дружківка, Соледар).
5. Позивач у письмових поясненнях, адресованих командиру В/ч НОМЕР_1 , зазначив, що 18.01.2023 під час виконання бойового завдання - евакуації людей з населеного пункту Соледар (на перехресті доріг Соледар - Бахмут) внаслідок вибуху міни отримав акубаротравму та струс головного мозку, був доставлений до лікарні міста Краматорська, від госпіталізації відмовився. До пояснень позивач долучив копію форми 100.
6. 04.04.2023 позивач звернувся до командира В/ч НОМЕР_1 з рапортом від 03.04.2023, у якому просив надати йому копію наказу про призначення службового розслідування, копію наказу про підсумки службового розслідування, копію акта службового розслідування, довідку про обставини травми (поранення, контузії), отриманої ним під час виконання обов'язків військової служби 18.01.2023.
7. 03.05.2023 позивач звернувся до командира В/ч НОМЕР_1 з рапортом, у якому доповідав, що 18.01.2023 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Соледар Донецької області в точці евакуації поранених під час захисту Батьківщини отримав травму (поранення), що підтверджено первинною медичною картою (форма 100). На цій підставі просив призначити службове розслідування за фактом ненадання відомостей до загального списку хворих, травмованих, поранених під час виконання бойових завдань, відсутності проведення службового розслідування за даним фактом, відсутності додатку 5 та довідки про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
8. За твердженням позивача, що не спростовані відповідачем, відповідь на ці рапорти він не отримав.
9. У вересні та листопаді 2023 року представник позивача, адвокат Буряк Д.М. звертався до В/ч НОМЕР_1 із запитами про причини ненадання позивачу додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України.
10. Листами від 25.09.2023 та від 15.12.2023 командир В/ч НОМЕР_1 повідомив представника позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування та видачі довідки про обставини травми з огляду на відсутність бойового наказу командира на виконання завдання ОСОБА_1 в зоні бойових дій; відсутність повідомлення від безпосереднього командира щодо отримання поранення ОСОБА_1 , відсутність будь-яких даних в журналі бойових дій за фактом поранення ОСОБА_1 ; відсутність направлення з медичного пункту військової частини та відмітки в журналі травм зі звороту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність командира В/ч НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 03.04.2023. Зобов'язано В/ч НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 03.04.2023 й надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
12. Не погодившись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 В/ч НОМЕР_1 через підсистему «Електронний Суд» 01.08.2024 звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
13. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.
14. Суд апеляційної в оскаржуваній ухвалі зазначив, що апеляційну скарги В/ч НОМЕР_1 підписала ОСОБА_2 , однак право особи на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15. Цей суд звернув увагу, що відповідно до вимог статті 59 КАС України, до апеляційної скарги має бути додана належним чином засвідчена копія довіреності або її оригінал, що підтверджує наявність у особи, яка підписала скаргу, прав її підписувати. Однак, матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені та в інтересах В/ч НОМЕР_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги, та її рух в суді касаційної інстанції
16. Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, В/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу у зв'язку із порушенням цим судом норм процесуального права, ухвалити рішення про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою В/ч НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 440/555/24.
16.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник, посилаючись на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, переконує, що представник В/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 маючі електронну довіреність від командира Військової частини НОМЕР_1 сформувала та подала апеляційну адміністративну скаргу в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 по справі № 440/555/24, відповідно до наданих їх повноважень в електронній довіреності.
16.2. На підтвердження своїх доводів касатор стверджує, що у вкладці «Інформація про справу» у справі № 440/555/24 в підсистемі «Електронний суд» зазначено, що ОСОБА_2 є представником відповідача (В/ч НОМЕР_1 ) у цій справі. Відповідач переконує, що підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи автоматично підтягнула представника В/ч НОМЕР_1 на підставі електронної довіреності.
17. Ухвалою Суду від 07.10.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
18. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 0600295202340) ухвала суду про відкриття касаційного провадження від 07.10.2024 та копія касаційної скарги з додатками вручена ОСОБА_1 22.10.2024. За інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (касаційна скарга від 11.09.2024 у справі №440/555/24) доставлена в Електронний кабінет адвокатського бюро «Буряк і партнери» в особі керуючого адвоката Буряка Д.М. 11.09.2024 о 17:57, а електронний документ (ухвала суду про відкриття касаційного провадження від 07.10.2024) доставлена 07.10.2024 о 23:25, що підтверджується довідками про доставку електронних листів. Правом подати відзив позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
19. Ухвалою Суду від 05.06.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Висновки Верховного Суду, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
22. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
23. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
24. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
25. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
26. При цьому, пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
27. Зміст наведених норм в сукупності свідчить про те, що при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суд зобов'язаний перевірити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді.
28. Так, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
29. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
30. Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
31. За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
32. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України, частиною шостою якої обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
33. Згідно з частиною восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
34. З матеріалів справи слідує, що В/ч НОМЕР_1 до суду першої інстанції відзиву або будь-яких інших документів не подавала, а відтак і документів на підтвердження повноважень представника(ів) не додавала.
35. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, сформована в електронному кабінеті В/ч НОМЕР_1 та подана через систему «Електронний суд», підписана представником ОСОБА_2 (без зазначення її посадового становища).
36. Судом апеляційної інстанції в ході виконання процесуального обов'язку щодо перевірки наявності у особи, яка подала апеляційну скаргу повноважень на представництво (самопредставництво) в суді, встановлено, що до цієї апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень названого представника.
37. Серед переліку документів, наведених у додатках до апеляційної скарги, відсутні відомості про будь-які документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 на представництво (самопредставництво) в суді від імені В/ч НОМЕР_1 .
38. За результатами перевірки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по коду ЄДРПОУ 26623951 суд апеляційної інстанції також зазначив про відсутність таких відомостей.
39. Отже, Суд погоджується, що виходячи із матеріалів адміністративної справи на час надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, не надавалося можливим встановити повноваження ОСОБА_2 як представника В/ч НОМЕР_1 на підписання/подання апеляційної скарги від імені відповідача.
40. Доводи касаційної скарги про те, що підсистема «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи автоматично підтягнула представника В/ч НОМЕР_1 на підставі електронної довіреності, що, на думку скаржника, не зобов'язує долучати до матеріалів апеляційної скарги доказів наявності повноважень на підписання документів представником сторони, не спростовують встановлені судом апеляційної інстанції обставини, оскільки сама по собі можливість певної особи подати процесуальний документ від імені суб'єкта владних повноважень не впливає на обов'язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або довіреності.
41. Порядок надання доступу користувачем його представнику(ам) до матеріалів судових справ через його електронний кабінет в системі «Електронний суд», визначений Положенням про АСДС, на який покликається скаржник за доводами касаційної скарги, не відміняє порядку підтвердження повноважень на представництво особи в суді, визначений процесуальним законом - КАС України.
42. У зв'язку із наведеним у суду апеляційної інстанції була відсутня законодавчо визначена можливість прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду, оскільки імперативна норма пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України вимагає повернення такої апеляційної скарги у разі її підписання особою, яка не підтвердила свої повноваження.
43. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника на те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України повернення апеляційної скарги з огляду на підписання її особою, яка не підтвердила свої повноваження на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
44. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, а відтак оскаржувана відповідачем ухвала суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню.
45. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
46. Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
47. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України,
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк