13 травня 2010 року м. Київ Н-9/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Костенка М.І., Усенко Є.А.
при секретарі Прудкій О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року
у справі № 09/580а
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»(надалі -СГТОВ «Пальміравідгодівля»)
до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (надалі - Золотоніська ОДПІ Черкаської області); Золотоніського відділення державного казначейства України (надалі -Золотоніське ВДК Черкаської області)
за участю прокурора Черкаської області
про відшкодування бюджетної заборгованості, -
встановив:
У грудні 2005р. позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із Золотоніської ОДПІ Черкаської області бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (далі -ПДВ) в сумі 988503,57грн. В ході судового розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог до 898493,47грн. та співвідповідачем у справі визначено Золотоніське ВДК Черкаської області.
Постановою господарського суду Черкаської області від 27 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 липня 2006 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. З Державного бюджету України через Золотоніське відділення Державного казначейства України Черкаської області на користь позивача стягнуто бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 898493,47грн.; також на користь позивача з Державного бюджету України через Золотоніське відділення Державного казначейства України Черкаської області стягнуто судові витрати у розмірі 1700,00грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року касаційну скаргу відповідача Золотоніської ОДПІ Черкаської області було задоволено частково: постанову господарського суду Черкаської області від 27 лютого 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 липня 2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Задовольняючи частково касаційну скаргу суд касаційної інстанції, зокрема, виходив з того, що при розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій порушили приписи ст. 33 КАС України, а саме, справа була розглянута без участі прокурора Черкаської області від якого в порядку ст.60 КАС України надійшла заява про вступ у справу і який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд судового рішення (ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року) за нововиявленими обставинами.
У своїй заяві позивач ставить питання про скасування рішення за нововиявленими обставинами посилаючись при цьому на те, що з боку судів першої та апеляційної інстанцій відсутнє порушення процесуального законодавства а також відсутні будь-які інші підстави для задоволення касаційної скарги відповідача. Позивач зазначає, що неучасть прокуратури у розгляді справи не впливає на повноту та об'єктивність її розгляду судом. Також позивач стверджує, що зі змістом заяви про участь у справі, поданою прокуратурою Черкаської області, представник позивача Крупка Н.О. ознайомився лише після прийняття ухвали від 10.02.2010р.
Розглянувши заяву СГТОВ «Пальміравідгодівля», заслухавши пояснення представників Золотоніської ОДПІ Черкаської області та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 5 статті 125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Закріплюючи принцип обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, законодавець разом з тим допускає перегляд судом ухваленого ним рішення за нововиявленими обставинами з метою виправлення помилки, допущеної при вирішенні справи внаслідок незнання про існування істотних для справи обставин, які існували на момент ухвалення судового рішення.
Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 зазначеної норми процесуального Закону підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які виникли після постановлення судом рішення.
У своїй заяві позивач зазначає, що прокуратура Черкаської області не брала участь у справі як окрема сторона чи третя особа, а представляла інтереси Золотоніської ОДПІ Черкаської області, яка про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Крім того, посилаючись на приписи наказу від 14 вересня 2006р. №45/551/223 Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби, Державного казначейства та прокуратури щодо захисту інтересів держави при здійсненні судочинства за позовами про відшкодування податку на додану вартість, позивач стверджує, що органи державної податкової служби зобов'язані звертатись та повідомляти органи прокуратури щодо процесу та порядку розгляду справ за позовами про відшкодування податку на додану вартість, оскарження відповідних рішень, постанов, ухвал.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про прокуратуру»- прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються певні функції, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ст.35 вищезазначеного Закону - прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Також слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Отже, з огляду на викладене, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів а можуть і не збігатися із інтересами таких державних органів.
Відповідно до ст.10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу.
Крім того, слід зазначити, що посилання позивача на Наказ від 14 вересня 2006р. №45/551/223 Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби, Державного казначейства та прокуратури щодо захисту інтересів держави при здійсненні судочинства за позовами про відшкодування податку на додану вартість не має під собою правового підґрунтя, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції були ухвалені до прийняття зазначеного вище Порядку взаємодії між органами державної податкової служби, Державного казначейства та прокуратури.
При відсутності встановлених законом підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами заява про такий перегляд, відповідно до частини 1 статті 253 КАС України, підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 230, 231, 253 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміравідгодівля»про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.