Справа № 286/150/25
23 червня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3220119 від 16.10.2022 в сумі 22 297 грн. 94 коп., з них: 3 599 грн. 98 коп. заборгованості за тілом кредиту, 18 697 грн. 96 коп. заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., мотивуючи тим, що 16.10.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3220119, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 4600 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Крім цього, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено ряд додаткових договорів до договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.10.2022.
У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач не виконала свої зобов'язання, не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
13.09.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №ККЛУ-13092023.
Згідно вищевказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3220119 від 16.10.2022.
Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник позивача в своїй позовній заяві просить справу слухати у її відсутність.
Відзиву на позов відповідачем до суду не надано, хоча своєчасно та належним чином остання повідомлялася про відкриття провадження у справі з роз'ясненням прав на подання відзиву на позов, що підтверджується поштовим повідомленням, яке не містить відмітку про вручення, та оголошенням про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на офіційному веб-сайті судової влади України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В абзаці 2 ч.2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу також врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 16.10.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , тобто відповідачем, було укладено договір №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а. с. 23-33).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаному при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
На умовах, встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 4 600 грн., що передбачено п. 1.2. договору.
Згідно п. 1.3. договору строк кредиту - 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, продовженню не підлягають.
Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору. Знижена процентна ставка становить 1,99% в день.
В п. 2.1. договору зазначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту. Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2).
Відповідно до п. 3.1. нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Пунктом 10 договору визначено реквізити та підписи сторін.
Цього ж дня, ОСОБА_1 було підписано електронним підписом і паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови (а.с.38-39). Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі №3220119 від 16.10.2022.
Копія листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №6747-0403 від 04.03.2024 свідчить, що 16.10.2022 о 13:19:03 було успішно перераховано грошові кошти на платіжну картку клієнта (маска карти) № НОМЕР_1 в сумі 4 600 грн. 00 коп.. Номер транзакції в системі iPay.ua - 173030425. Тобто, перераховано кошти на картку, номер якої визначено п. 2.1. договору між сторонами (а. с. 40).
Таким чином, укладення вказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і укладений нею з ТОВ «Лінеура Україна» правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та ТОВ «Лінеура Україна» не було б укладено.
28.06.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пропущення (анулювання) боргу до договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов вказаного договору клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором в сумі 1799 грн. 99 коп. у термін до 01.07.2023 (п.2 договору) Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 1799 грн. 99 коп. (п.3). Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п. 2 додаткового договору (а. с. 42).
04.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пропущення (анулювання) боргу до договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором в сумі 1799 грн. 99 коп. у термін до 07.07.2023 (п.2 договору). Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 1799 грн. 99 коп. (п.3). Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п. 2 додаткового договору (а. с. 43).
11.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пропущення (анулювання) боргу до договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором в сумі 1799 грн. 99 коп. у термін до 17.07.2023 (п.2 договору). Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 1799 грн. 99 коп. (п.3). Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п. 2 додаткового договору (а. с. 44).
18.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір про пропущення (анулювання) боргу до договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов цього договору клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором в сумі 1079 грн. 99 коп. у термін до 24.07.2023 (п.2 договору). Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 2519 грн. 99 коп. (п.3). Усі зобов'язання клієнта за договором припиняються з моменту виконання клієнтом умов, зазначених у п. 2 додаткового договору (а. с. 45).
13.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №ККЛУ-13092023 (а. с.53-56).
Згідно п. 1.1 договору на умовах, встановлених цим договором, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості).
Відповідно до п. 1.2. внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
В. п. 6.2.3. зазначено, що права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п. 7.2 договору.
Відповідно до п. 7.1. договору в якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 119 781 грн. 83 коп..
Фактор здійснює оплату клієнту шляхом: перерахування суми, що вказана в п. 7.1. цього договору, на вказаний у реквізитах до цього договору рахунок, протягом 2 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору, що передбачено п. 7.2. договору.
Копія платіжної інструкції №72659 від 13.09.2023 підтверджує факт перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» 1 119 781 грн. 83 коп.. Призначення платежу: плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 (а. с. 59).
Копія акту приймання-передачі Реєстру боржників від 13.09.2023 до договору факторингу №ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 свідчить, що клієнт - ТОВ «Лінеура Україна» передав, а фактор - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників від 13.09.2023, складений за формою згідно із Додатком №1 до договору. Кількість боржників: 6801; загальна сума заборгованості 136 824 386 грн. 31 коп.(а. с. 58).
Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-13092023 від 13.09.2023 підтверджує, що в реєстрі боржників під №3415 значиться ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №3220119. Загальна сума заборгованості - 22 297 грн. 94 коп., із них: 3599 грн. 98 коп. залишок по тілу кредиту та 18 697 грн. 96 коп. залишок по відсотках. Кількість днів прострочення 245 (а. с. 57).
Розрахунок заборгованості за договором №3220119 від 16.10.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту становм на 13.09.2023 свідчить, що заборгованість по вказаному кредитному договору виведено в сумі 22 297 грн. 94 коп. з них: 3 599 грн. 98 коп. заборгованості за тілом кредиту та 18 697 грн. 96 коп. заборгованості за процентами. Розрахунок проведено відповідно до умов договору, з урахуванням сплачених сум; умови додаткових договорів відповідачем не виконано (а. с. 46-52).
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не було вжито належним чином заходів щодо добровільного погашення заборгованості по договору №3220119 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.10.2022 в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з неї суми суми заборгованості.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. в дохід держави, (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» (р/р НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ: 35234236), що знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28 в м. Львів, заборгованість за договором №3220119 від 16.10.2022 в сумі 22 297 грн. 94 коп., із них: 3 599 грн. 98 коп. заборгованості за тілом кредиту, 18 697 грн. 96 коп. заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп..
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець