Єдиний унікальний номер: 448/2112/24
Провадження № 1-кс/448/163/25
(повний текст)
17.06.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
та її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська у режимі відеоконференції заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючої судді ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст.311 КК України,
В провадженні Мостиського районного суду Львівської області (головуюча суддя ОСОБА_7 ) знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст.311 КК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про відвід головуючої судді ОСОБА_7 по розгляду вказаного кримінального провадження.
Подану заяву про відвід сторона захисту мотивує тим, що головуючою по справі порушені вимоги передбачені ч.4 ст.315 КГІК України, а саме під час підготовчого судового засідання суддя не роз'яснила в повній мірі обвинуваченій ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, її право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Вказує, що головуюча повідомила обвинуваченій, що в Мостиському районному суді Львівської області не мас кворуму із трьох суддів, тому справу не можуть розглядати колегіально. Проте, після спілкування із захисником та роз'яснення таким обвинуваченій положень кримінально-процесуального законодавства в частині колегіального розгляду справи та права на колегіальний розгляд справи і враховуючи той факт, що суд не забезпечив на підготовчому судовому засіданні права обвинуваченої на колегіальний розгляд справи, обвинувачена ОСОБА_4 прийняла рішення на подання клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки на відміну від інших процесуальних документів, це клопотання належить до клопотань прямої дії і суд зобов'язаний беззастережно прийняти його та передати справу на перерозподіл. Однак, суддя ОСОБА_7 своєю ухвалою від 28.05.2025 року відмовила у задоволенні вказаного клопотання, з підстав порушення норм КПК України, оскільки вказане клопотання необхідно подавати під час підготовчого судового розгляду, а не судового розгляду, як це вчинила сторона захисту.
Покликався і на те, що під час розгляду клопотання його підзахисної ОСОБА_4 про взяття її на поруки військовослужбовцем, суддя ОСОБА_7 неналежно віднеслась до розгляду вказаного клопотання, і відмовила в задоволенні такого, не обґрунтувавши належним чином відмову.
Вважає, що в діях головуючої судді ОСОБА_7 є наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості відповідно до ст.75 КПК України та така суддя не може брати участь у розгляді даного кримінального провадження і підлягає відводу.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заяву подано її захисником - адвокатом ОСОБА_6 про відвід головуючої судді ОСОБА_7 з підстав, що в ній наведені. Додатково пояснила, що головуюча суддя під час розгляду вищевказаного кримінального провадження поводиться щодо неї упереджено; під час судового засідання вона (обвинувачена) заявила усне клопотання про колегіальний розгляд справи, однак головуюча їй пояснила, що колегіальний розгляд вказаного кримінального провадження неможливий, оскільки в штаті Мостиського районного суду Львівської області наявні лише двоє суддів, що здійснюють правосуддя, а для колегіального розгляду кримінального провадження необхідно троє суддів. Надалі, все таки її захисник подав письмове клопотання про колегіальний розгляд даного кримінального провадження, однак у задоволенні такого суддею ОСОБА_7 було відмовлено у зв'язку з тим, що таке клопотання подано в порушення вимог КПК України, а саме вже під час судового розгляду, а не до початку судового розгляду, як того вимагають норми КПК України. Вважає, що за наведених нею обставин суддя ОСОБА_7 підлягає відводу.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подану заяву про відвід головуючій судді. Зазначив, що обвинуваченій головуючою суддею ОСОБА_7 не було в повній мірі роз'яснено права на колегіальний розгляд справи, як і не було роз'яснено те, що таке клопотання можна подати виключно під час підготовчого судового засідання. Окрім цього, головуюча суддя ОСОБА_7 неодноразово ігнорувала клопотання сторони захисту, зокрема клопотання про визначення розміру застави, яку підзахисна мала намір перерахувати на ЗСУ, а також клопотання про передачу її (обвинувачену) на поруки військовослужбовцям.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що доводи про відвід судді не свідчать про наявність будь яких обставин, які б викликали сумнів в неупередженості головуючої у справі судді ОСОБА_7 під час розгляду нею кримінального провадження. Додатково пояснив, що обвинувачена ОСОБА_4 в судових засіданнях поводить себе зухвало, неодноразово провокувала головуючу на конфлікти, тощо. Щодо висловлювань сторони захисту, що головуючою не було роз'яснено права на колегіальний розгляд даного кримінального провадження, то з даного приводу зазначив, що суддею ОСОБА_7 принаймні двічі при підготовці справи до судового розгляду було роз'яснено право обвинуваченої на колегіальний розгляд справи, оскільки санкція інкримінованих її кримінальних правопорушень передбачає позбавлення волі на строк понад 10 років. Просив у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_7 відмовити.
В судове засідання головуюча суддя ОСОБА_7 , не з'явилася, хоча про місце, дату та час розгляду заяви повідомлялася належним чином.
Неявка осіб, що не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду заяви про відвід судді, не перешкоджає розгляду такої без їх участі, що не суперечить вимогам ст.81 КПК України.
Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що в провадженні Мостиського районного суду Львівської області (головуюча суддя ОСОБА_7 ) знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст.311 КК України.
Стороною захисту подано до суду заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_7 по розгляду вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який має бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивованим (ст.80 КПК України).
Згідно ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід, означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді, слідчого від участі у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Завданням суду, відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України, найголовнішої засадою кримінального провадження є верховенство права.
Частиною першою та другою ст.8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Суб'єктивна оцінка учасником справи дій та рішень суду, розпоряджень головуючого судді в частині їх законності, обґрунтованості та правомірності не є вирішальною при оцінці факту існування об'єктивних сумнівів в неупередженості.
Оцінка таких дій та рішень може бути здійснена у межах апеляційного чи касаційного провадження, якщо такі стадії кримінального провадження будуть ініційовані сторонами. У протилежному випадку це становило би порушення загальноправового принципу остаточності судового рішення «res judicata», а також релевантної цьому принципу засади обов'язковості судових рішень, передбаченої ч. 2 ст. 21 КПК України.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Стосовно доводів заяви про не роз'яснення стороні захисту під час підготовчого судового засідання про можливий колегіальний розгляд вищевказаного кримінального провадження в складі трьох суддів, оскільки за кримінальні правопорушення, що інкримінують обвинуваченій ОСОБА_4 , санкції статей передбачають позбавлення волі на строк понад 10 років, - судом, при розгляді даної заяви про відвід, встановлено наступні обставини та факти.
Згідно ст.315 КПК України, «якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: - здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; - витребування певних речей чи документів; - здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу».
У ч.4 цієї статті КПК України визначено, що «під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів».
Суддею, що розглядає вищевказану заяву про відвід, досліджено кримінальну справу ЄУН448/2112/24 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.311 КК України, - для об'єктивного розгляду даної заяви про відвід, та з якої вбачається наступне:
- 11.12.2024 року під час підготовчого судового засідання задоволено клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, - до 08.02.2025 року включно. Із відеозапису підготовчого судового засідання від вказаного дня та протоколу підготовчого судового засідання (п.15 протоколу судового засідання, файл №1) відомо, що головуюча суддя ОСОБА_7 роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_4 , в тому числі положення ч.4 ст.315 КПК України, а саме щодо розгляду кримінального провадження стосовно обвинуваченої колегіально судом у складі трьох суддів; відповідь обвинуваченої була наступного змісту: «я вважаю, що можемо обійтися без колегіального розгляду»;
- 06.02.2025 року під час підготовчого судового засідання задоволено клопотання сторони обвинувачення, продовжено обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів, - до 06.04.2025 року включно. Окрім цього, того ж таки дня закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 14.02.2025 року. Із відеозапису підготовчого судового засідання від 06.02.2025 року та протоколу підготовчого судового засідання (п.28 протоколу судового засідання, файл №3) вбачається, що головуюча суддя ОСОБА_7 вчергове роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_4 що така вправі заявити клопотання на підставі ч.4 ст.315 КПК України про колегіальний розгляд судом вказаного кримінального провадження; відповідь обвинуваченої була наступного змісту: «мене влаштовує одноособовий розгляд», «одноособово» .
Отже, твердження сторони захисту про відвід судді ОСОБА_7 з приводу не роз'яснення головуючою обвинуваченій право на колегіальний розгляд кримінального провадження, не відповідають дійсності та такі є голослівними та об'єктивно не підтверджені, оскільки як було достеменно встановлено судом, головуюча по справі суддя двічі під час підготовчих судових засідань, 11.12.2024 року і 06.02.2025 року роз'яснювала обвинуваченій ОСОБА_4 положення ч.4 ст.315 КПК України щодо колегіального розгляду вищевказаного кримінального провадження в складі колегії трьох суддів, а також на якій стадії судового розгляду таке може бути заявлено.
Так, статтею 321 КПК України регламентовано, що «головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку».
Щодо незгоди сторони захисту з прийнятим суддею процесуальним рішенням - відмовою обвинуваченій ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про передачу такої на поруки військовослужбовцю, то з даного приводу суд зазначає те, що незгода з процесуальним рішенням, не входить до переліку підстав, передбачених ст.75 КПК України для відводу судді.
Те, що заявник внаслідок суб'єктивних міркувань не погоджується з процесуальними діями та рішеннями головуючої не свідчить про упередженість головуючої судді ОСОБА_7 , а оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).
В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу головуючої по справі судді ОСОБА_7 у процесі розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було. Обставини, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді відсутні.
Таким чином, після дослідження матеріалів судової кримінальної справи №448/2112/24 про обвинувачення ОСОБА_4 , в ході розгляду зави адвоката ОСОБА_6 - захисника обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід від участі у розгляді вказаного обвинувального акту головуючої судді ОСОБА_7 , судом не встановлено підстав, що зазначені у переліку статей 75 і 76 КПК України, і визначених процесуальним Законом для відведення від участі у розгляді даної кримінальної справи вказаного головуючого судді. Окрім того, не встановлені та не наведені конкретні обставини, які слід віднести до п.4 ч.1 ст.75 КПК України як інші обставини, що викликають чи можуть викликати сумніви у неупередженості головуючої судді та містять достатні підстави, які свідчили б про необ'єктивність та небезсторонність головуючого судді або щодо існування в неї особистої заінтересованості в розгляді справи.
За таких обставин, в задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 , що є головуючою по кримінальному провадженню №448/2112/24, - слід відмовити.
Керуючись ст.ст.35, 75, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючої судді ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 311 КК України, - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 20 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1