Справа № 462/8899/24
провадження 1-кс/462/1118/25
23 червня 2025 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , -
Скаржник ОСОБА_2 23.06.2025 року звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність дізнавача відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , що полягає y нездійсненні процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений КПК України строк, та просить зобов'язати її вчинити дії, визначені ст.ст. 214, 216, 231, 233, 237, 55, 56, 42, 176 КПК України, у визначений законодавством строк.
Оглянувши матеріали скарги, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження за такою виходячи з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні міститься в ч. 1ст. 303 КПК України. Частина 2 ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Зі змісту поданої скаржником скарги слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду із такою скаржник, як на підставу звернення, покликається на положення частини 1 статті 303 КПК України.
При цьому відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна), є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, аналіз вказаного положення дає підстави стверджувати про те, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Водночас скаржником не зазначено, чи внесено відомості про відповідне кримінальне правопорушення до ЄРДР та в межах якого кримінального провадження він просить визнати бездіяльність дізнавача відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 y нездійсненні процесуальних дій, які вона зобов'язана вчинити у визначений КПК України строк та зобов'язати вчинити дії, визначені ст.ст. 214, 216, 231, 233, 237, 55, 56, 42, 176 КПК України.
Окрім того, положення ст.ст. 214 (початок досудового розслідування), 216 (підслідність), 231 (протокол пред'явлення для впізнання), 233 (проникнення до житла чи іншого володіння особи), 237 (огляд), 55 (потерпілий), 56 (права потерпілого), 42 (підозрюваний, обвинувачений), 176 (загальні положення про запобіжні заходи) КПК України не містять чіткої регламентації строку вчинення вказаних процесуальних дій та вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень слідчого чи дізнавача.
Також варто зважати на те, що бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Відповідно до ч.1-2 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Подана скарга не містить відомостей про те, що скаржник ОСОБА_2 звертався до відповідного слідчого із клопотанням про проведення слідчих дій і таке відповідно не розглянуто слідчим. Що відтак свідчить про відсутність бездіяльності зі сторони слідчого, яка могла бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України.
Аналіз заявлених скаржником у прохальній частині поданої скарги вимог на предмет їх відповідності положенням ч.1 ст.303 КПК України дає слідчому судді підстави дійти висновку, що скаржником в поданій скарзі не зазначено чіткого та конкретного рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які підлягали б оскарженню в порядку вимог ч.1 ст. 303 КПК України, яка містить вичерпний перелік об'єктів оскарження на досудовому провадженні.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Тому враховуючи аналіз положення чинного КПК України та сформованої з цього питання практики Верховного Суду при здійсненні повноважень судового контролю слідчий суддя не уповноважений своїм рішенням покладати на слідчого такі зобов'язання, які суперечать змісту КПК України та за своєю суттю можуть свідчити про фактичне втручання в процесуальні повноваження слідчого.
В зв'язку з наведеним, вважаю, що скаржником не заявлено вимоги, яка б підлягала вирішенню слідчим суддею під час досудового розслідування в порядку вимог ч.1 ст.303 КПК України, а тому відповідно до вимог ч.4ст. 304 КПК України у відкритті провадження слід відмовити.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити та роз'яснити наступне.
У відповідності до положень ст.36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, який при цьому уповноважений: мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати слідчому проведення у встановлений прокурором строк інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
У той час, як згідно із ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування та у зв'язку із цим в силу закону уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.
Також поза увагою слідчого судді не залишилась інша обставина - скаржник в матеріалах звернення до місцевого суду просить поновити йому пропущений строк на звернення до суду. При цьому у тексті скарги жодним чином не зазначається, коли він довідався про бездіяльність дізнавача відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, не наводяться поважні причини його пропуску, та до такої не додано ніяких документальних підтверджень, у той час, як згідно із ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя