Справа № 308/8570/25
3/308/4447/25
20 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , фельєгер Закарпатського обласного спецзв'язку, тимчасово не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, -
за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201207 від 12.06.2025, о 21 год. 25 хв. 12.06.2025 гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав її нецензурною лексикою та погрожував розправою, правопорушення вчинено в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 . Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання гр. ОСОБА_1 з'явився, обставини, викладені в протоколі частково підтвердив, зазначив, що дійсно 12.06.2025 у нього трапилась сварка із жінкою, після чого остання викликала поліцію. По приїзді поліції на нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за домашнє насильство відносно жінки ОСОБА_2 . Обставини, викладені в цьому протоколі дублюють обставини, викладені в протоколі, за яким його притягають до адміністративної відповідальності за домашнє насильство над жінкою ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Проте заперечив, що ним було завдано шкоди доньці.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
З 19.12.2024 року ст. 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП з 19.12.2024 року настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Отже з 19.12.2024 року обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 ставиться у вину, що він о 21 год. 25 хв. 12.06.2025 за адресою АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав її нецензурною лексикою та погрожував розправою, правопорушення вчинено в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Крім того, як встановлено в суджовому засіданні відносно ОСОБА_1 також складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №573941 від 12.06.2025, відповідно до якого, 12.06.2025 о 21 год. 25 хв. гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав її нецензурною лексикою та погрожував розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024 внесено зміни до ст. 269 КУпАП, відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина не визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Отже, вчинення домашнього психологічного насильства в присутності малолітньої дитини не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно приписів ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вина гр. ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 173-2, 221, 245, 247, 280, 283-284, 288-289, 291 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя І.О. Шепетко