73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
07 грудня 2010 р. Справа № 2-а-3599/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація" до УМВС України в Херсонській області про визнання незаконними дій,
встановив:
Обласне комунальне медико-фармацевтичне підприємство "Херсоноблфармація" (далі - позивач, ОКМФП "Херсоноблфармація", Підприємство) звернулось до суду з позовом до УМВС України в Херсонській (далі - відповідач, УМВС) про визнання незаконними дій щодо проведення перевірки фінансово-господарської діяльності аптеки № 125 - філії позивача та зобов'язання УМВС утриматися від проведення перевірки.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.07.2010 р. ОКМФП "Херсоноблфармація" отримало направлення на проведення ДСБЕЗ УМВС України в Херсонській області перевірки фінансово-господарської діяльності аптеки № 125 - філії ОКМФП "Херсоноблфармація", яке позивач вважає недійсним з підстав невідповідності даного документу вимогам законодавства, а саме: у направленні не зазначена підстава проведення перевірки.
Посилаючись на пункт 24 статті 11 Закону України "Про міліцію" та статтю 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" позивач вважає, що у посадових осіб державної служби по боротьбі з економічною злочинністю відсутні повноваження щодо проведення перевірки фінансово-господарської діяльності позивача без заведення оперативно-розшукової справи, а тому у направленні на перевірку повинно бути вказано номер і дата справи, за якою здійснюються відповідні оперативно-розшукові заходи.
Від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв"язку з чим відповідно до ч.4 ст.122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст.10 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) на міліцію покладено обов'язки виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.
У зв'язку із зазначеним міліція здійснює перевірку відомостей про скоєння злочинів та інших правопорушень або готування до їх вчинення в порядку і на підставах, визначених нормативно-правовими актами, які регулюють її діяльність, зокрема, частинами 4 та 5 статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України та пунктом 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", статтею 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".
Відповідно до пункту 24 статті 11 Закону № 565-ХІІ міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 510 (далі - Положення № 510) ДСБЕЗ є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС України.
Пунктом 5 Положення № 510 встановлено, що підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю мають право:
- безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (крім іноземних дипломатичних представництв), до виробничих приміщень, складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом;
- вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства;
- одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за винятком випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання;
- перевіряти у міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей;
- проводити перевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування);
Аналізуючи зазначені норми Закону № 565-ХІІ та Положення № 510, суд вважає, що підрозділ УДСБЕЗ має право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання при наявності відомостей про порушення законодавства, яке тягне за собою кримінальну відповідальність та одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства.
Разом з тим, слід відмітити, що органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції (абзац 2 п. 24 ст.11 Закону № 565-ХІІ).
Порядок проведення перевірок, про які йде мова в абзаці 1 пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію", на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не затверджено.
Направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності складається у порядку, передбаченому абзацом 2 пункту 24 статті 11 Закону України "Про міліцію". Форма направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності затверджена відомчим наказом МВС України.
Зі змісту спірного направлення від 07.07.2010 р. № 000337 вбачається, що направлення підписане начальником УДСБЕЗ УМВС України в Херсонській області та скріплене печаткою, тобто зміст та форма даного направлення відповідає вимогам п. 24 ст. 11 Закону № 565-ХІІ.
З постанови про порушення кримінальної справи від 11.03.2010 р.вбачається, що за фактом нецільового використання коштів у великих розмірах та службового підроблення службовими особами ОКМФП "Херсоноблфармація" порушено кримінальну справу за ч.1 ст.210, ч.1 ст.366 КК України.
Помічником прокурора Комсомольського району м.Херсона Філіпенко О.І. в порядку ст.ст.114, 118 КПК України винесено окреме доручення на проведення оперативно-розшукових заходів на здобуття додаткових доказів по справі та виявлення інших фактів порушень закону під час використання бюджетних коштів ОКМФП "Херсоноблфармація", виконання якого було доручено Карриєву В.Д.
Згідно рапорту Карриєва В.Д. ним разом з о/у УДСБЕЗ УМВС Папушиним Р.Д. та головним спеціалістом відділу Державного контролю у сфері обігу лікарських засобів Мазур Н.Р. здійснено виїзд до аптеки № 125 з метою перевірки на предмет додержання чинного законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності та легального обороту наркотиків. В ході проведення перевірки завідуюча аптеки № 125 відмовилася надавати будь-які документи, мотивуючи це тим, що відсутній директор ОКМФП "Херсоноблфармація" Груша Т.А. та без якої вона не має права допускати до проведення перевірки. Також секретар Шумак О.С. наказала завідуючий не допускати до перевірки, так як нібито з її слів вона виконує обов"язки директора при його відсутності і має розпорядчі повноваження.
Судом встановлено, що позивач володів інформацією про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб Підприємства та провадження по даній справі досудового слідства.
Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства може бути тільки за умови заведення оперативно-розшукової справи, на підставі якої видається направлення на перевірку з обов'язковим зазначенням у направленні номера та дати заведення такої справи. Статтею 11 Закону № 565-ХІІ відповідачу надано право проводити перевірки по фактах порушення законодавства, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, з правом перевіряти на підприємстві грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей, а тому дії відповідача щодо здійснення перевірки по факту нецільового використання коштів, за яким порушено кримінальну справу є правомірними.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи перевірку на підставі направлення, діяв у спосіб та у межах повноважень, передбачених законами України, а тому для визнання незаконними дій посадових осіб УДСБЕЗ УМВС України в Херсонській області, недійсним направлення та зобов'язання утриматися від проведення перевірки немає жодних підстав.
Щодо позиції позивача про те, що здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства є не що інше, як проведення оперативно-розшукових заходів, які заборонено проводити без заведення оперативно-розшукової справи слід зазначити наступне.
Пункт 3 частини першої статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 року № 2135-ХІІ (далі - Закон № 2135-ХІІ) надає право органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.
Стаття 9 Закону № 2135-ХІІ встановлює, що про заведення оперативно-розшукової справи виноситься постанова.
Забороняється передавати і розголошувати відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну таємницю" до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація, зокрема про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність: про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності.
Постанова про заведення оперативно-розшукової справи може містити інформацію, що перелічена в статті 8 Закону України "Про державну таємницю", а тому зміст такої постанови відноситься до державної таємниці.
Номер оперативно-розшукової справи свідчить про факт наявності оперативно-розшукової справи, а тому не може бути повідомлений суб'єкту господарювання, оскільки це призводить до розголошення інформації про те, що стосовно певної особи здійснюють оперативно-розшукові заходи, що, в свою чергу, може зашкодити слідству.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОКМФП "Херсоноблфармація" необгрунтовані, а тому задволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд,-
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Обласного комунального медико-фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація" до УМВС України в Херсонській області про визнання незаконними дій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 2.8