Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
07 грудня 2010 р. № 2-а- 10965/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000381704/1 від 20.04.2010 р., № 0000381704/2 від 07.06.2010 р., № 0000381704/3 від 19.08.2010 р. якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19629,75 грн., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000661704/1 від 21.04.2010 р., № 0000661704/2 від 07.06.2010 р., № 0000661704/3 від 19.08.2010 р. якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12222,00 грн., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р., № 0000941704/1 від 28.05.2010 р., № 0000941704/2 від 08.07.2010 р., № 0000941704/3 від 19.08.2010 р. якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15045,45 грн., № 0000991704/0 від 06.05.2010 р., № 0000991704/1 від 28.05.2010 р., № 0000991704/2 від 08.07.2010 р., № 0000991704/3 від 30.08.2010 р. якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91492,80 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова було проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р., січень 2010 р, лютий 2010 р., березень 2010 р. за результатами яких складено акти № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р., 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р., № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р., № 2138/1704/2290412313 від 26.04.2010 р. висновки яких щодо порушення ним п.п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обґрунтовані необхідністю враховувати висновки актів документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларації з податку на додану вартість попередніх податкових періодів щодо зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у результаті чого було визначено суму податкових зобов'язань позивача з ПДВ у розмірі: 19629,75 грн. за грудень 2009 р.; 12222,00 грн. за січень 2010 р.; 15045,45 грн. за лютий 2010 р.; 91492,80 грн. за березень 2010 р.
Позивач посилається на те, що відображення зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом проводиться платником податку, лише в тому випадку, якщо після розгляду акту перевірки керівник податкового органу приймає відповідне рішення, яке є правовим актом індивідуальної дії та податкове зобов'язання за таким рішенням стає узгодженим згідно з п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач також вказує на порушення відповідачем п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при складанні податкових повідомлень-рішень № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р., № 0000991704/0 від 06.05.2010 р. які містять посилання на неіснуючу норму податкового закону, на підставі якої був зроблений розрахунок податкових зобов'язань та неіснуючу норму податкового закону, порушення якої встановлено та відповідно до якої був зроблений розрахунок податкових зобов'язань.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача, який є суб”єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надавши заперечення на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що, що позивачем порушено вимоги на п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п 5.12.4 п. 5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 р. зі змінами в результаті чого занижено податок на додану вартість.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова були проведені документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р., січень 2010 р, лютий 2010 р., березень 2010 р. за результатами яких складено акти № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р., 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р., № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р., № 2138/1704/2290412313 від 26.04.2010 р. відповідно.
Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р. № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р. встановлено неврахування позивачем результатів Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 р. № 7471/174-2290412313 від 28.12.2009 р. щодо зменшення значення рядка 26 на 3969326,00 грн., внаслідок чого сума що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету збільшена на 18695,00 грн., а сума що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зменшена на 3950631,00 грн.
На підставі акту перевірки № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000381704/0 від 19.02.2010 р. яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 19629,80 грн., з яких 18695,00 грн. основний платіж, а 934,80 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 р. № 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р. встановлено неврахування позивачем результатів Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р. № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р. щодо зменшення значення рядка 26 на 3950631,00 грн., внаслідок чого сума що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету збільшена на 11640,00 грн., а сума що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зменшена на 3938991,00 грн.
На підставі акту перевірки № 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000661704/0 від 23.03.2010 р. яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 12222,00 грн., з яких 11640,00 грн. основний платіж, а 582,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р. встановлено неврахування позивачем результатів Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 р. № 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р. щодо зменшення знічення рядка 26 на 3938991,00 грн., внаслідок чого сума що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету збільшена на 14329,00 грн., а сума що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зменшена на 3924662,00 грн.
На підставі акту перевірки № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000941704/0 від 23.04.2010 р. яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 15045,45 грн., з яких 14329,00 грн. основний платіж, а 716,45 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Актом про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р. № 2138/1704/2290412313 від 26.04.2010 р. встановлено неврахування позивачем результатів Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р. щодо зменшення значення рядка 26 на 3924662,00 грн., внаслідок чого сума що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету збільшена на 87136,00 грн., а сума що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зменшена на 3837526,00 грн.
На підставі акту перевірки № 2138/1704/2290412313 від 26.04.2010 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000991704/0 від 06.05.2010 р. яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 91492,75 грн., з яких 87136,00 грн. основний платіж, а 4356,80 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків скористався правом адміністративного оскарження та подав на податкові повідомлення-рішення № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р., № 0000991704/0 від 06.05.2010 р. первинні скарги вих. № 652 від 01.03.2010 р., вих. № 659 від 02.04.2010 р., вих. № 667 від 12.05.2010 р., вих. № 669 від 13.05.2010 р. які рішеннями прийнятим за розглядом первинних скарг ДПІ в Московському районі м. Харкова: вих. № 4095/10/25-012 від 20.04.2010 р., вих. № 4098/10/25-012 від 20.04.2010 р., вих. № 5880/10/25-012 від 28.05.2010 р., вих. № 5882/10/25-012 від 28.05.2010 р. були залишені без задоволення.
Після чого позивач подав повторні скарги на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області вих. № 661 від 28.04.2010 р., вих. № 662 від 28.04.2010 р., вих. № 671 віл 04.06.2010 р., вих. № 672 від 04.06.2010 р. та ДПА України вих. № 673 від 09.06.2010 р., вих. № 674 від 09.06.2010 р., вих. № 681 від 13.07.2010 р., вих. № 682 від 13.07.2010 р., які рішеннями ДПА у Харківській області вих. № 940/М/25-203 від 01.06.2010 р., вих. № 1117/М/25-203 від 02.07.2010 р. та рішеннями ДПА України вих. № 5513/М/25-0315 від 12.08.2010 р., вих. № 5122/М/25-0315 від 29.07.2010 р. були залишені без задоволення.
З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні на підставі п. 5.3. «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення № 0000381704/1 від 20.04.2010 р., № 0000381704/2 від 07.06.2010 р., № 0000381704/3 від 19.08.2010 р., № 0000661704/1 від 21.04.2010 р., № 0000661704/2 від 07.06.2010 р., № 0000661704/3 від 19.08.2010 р., № 0000941704/1 від 28.05.2010 р., № 0000941704/2 від 08.07.2010 р., № 0000941704/3 від 19.08.2010 р., № 0000991704/1 від 28.05.2010 р., № 0000991704/2 від 08.07.2010 р., № 0000991704/3 від 30.08.2010 р., які містять новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виходить з того, що при заповненні рядка 23 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) податкових декларацій з ПДВ за грудень 2009 р, січень-березень 2010 р. позивач повинен був врахувати висновки актів документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларації з ПДВ попередніх податкових періодів щодо зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у результаті чого податковими повідомленнями-рішеннями № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р., № 0000991704/0 від 06.05.2010 р. було визначено суми податкових зобов'язань позивача з ПДВ у розмірі: 19629,75 грн., з яких 18695,00 грн. основний платіж, а 934,75 грн. штрафні (фінансові) санкції за грудень 2009 р.; 12222,00 грн., з яких 11640,00 грн. основний платіж, а 582,00 грн. штрафні (фінансові) санкції за січень 2010 р.; 15045,45 грн., з яких 14329,00 грн. основний платіж, а 716,45 грн. штрафні (фінансові) санкції за лютий 2010 р.; 91492,80 грн., з яких 87136,00 грн. основний платіж, а 4356,80 грн. штрафні (фінансові) санкції за березень 2010 р.
Суд вважає, що наведені доводи відповідача є необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 5.12.5. п. 5.12. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. зі змінами встановлено, що рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом. Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду. Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
Згідно з п. 1.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. зі змінами за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Результатом розгляду керівником податкового органу (його заступником) акту перевірки є прийняття податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), що відповідно до п. 4.11 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. зі змінами приймається протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Абзацом 1 п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з п.п. 5.2.3. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою
Процедура адміністративного оскарження, відповідно до п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З огляду на системний аналіз наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що відображення зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ проводиться платником податку в разі, коли податкове зобов'язання прийняте за таким актом перевірки стає узгодженим в розумінні п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000111704/0 від 18.01.2010 р., № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р. виданими на підставі актів про результати документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларації з податку на додану вартість: № 7471/174-2290412313 від 28.12.2009 р. за листопад 2009 р., № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р. за грудень 2009 р., № 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р. за січень 2010 р., № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р. за лютий 2010 р., подавав на них в установлені строки первинні скарги: вих. № 644 від 25.01.2010 р., вих. № 652 від 01.03.2010 р., вих. № 659 від 02.04.2010 р., вих. № 667 від 12.05.2010 р. і повторні скарги до ДПА в Харківській області: вих. № 650 від 22.02.2010 р., вих. № 661 від 28.04.2010 р., вих. № 662 від 28.04.2010 р., вих. № 671 від 04.06.2010 р. та до ДПА України: вих. № 660 від 21.04.2010 р., вих. № 673 від 09.06.2010 р., вих. № 674 від 09.06.2010 р., вих. № 681 від 13.07.2010 р.
Наведені обставини вказують на те, що податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000111704/0 від 18.01.2010 р., № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р. виданими на підставі актів про результати документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларації з податку на додану вартість: № 7471/174-2290412313 від 28.12.2009 р. за листопад 2009 р., № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р. за грудень 2009 р., № 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р. за січень 2010 р., № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р. за лютий 2010 р. на момент проведення відповідачем камеральних перевірок податкових декларації позивача з ПДВ за грудень 2009 р, січень-березень 2010 р. та складання на їх підставі відповідних податкових повідомлень-рішень були неузгодженими.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 0000381704/0 від 19.02.2010 р., № 0000661704/0 від 23.03.2010 р., № 0000941704/0 від 23.04.2010 р., № 0000991704/0 від 06.05.2010 р. містять посилання на неіснуючу норму податкового закону, на підставі якої був зроблений розрахунок податкових зобов'язань (ст. 7 п. 7 п.п. 5 Закону України «Про податок на додану вартість) та неіснуючу норму податкового закону, порушення якої встановлено та відповідно до якої був зроблений розрахунок податкових зобов'язань (ст. 7 п. 7 п.п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість).
З огляду на зазначене, висновки актів перевірок № 516/174-2290412313 від 10.02.2010 р., 1383/1704/2290412313 від 15.03.2010 р., № 1968/1704/2290412313 від 15.04.2010 р., № 2138/1704/2290412313 від 26.04.2010 р. про порушення позивачем п.п. 7.7.1., 7.7.2., 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до збільшення сум які за результатами звітних періодів підлягають сплаті до бюджету та зменшення сум які підлягають зарахуванню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів є необґрунтованими та здійснено при довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.
Підпунктом 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, застосування до платника податків фінансових санкцій, передбачених п.п. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можливе за наявності суми недоплати (донарахування суми податкового зобов'язання платника податків). З огляду на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова винесені відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме: № 0000381704/0 від 19.02.2010р., № 0000381704/1 від 20.04.2010р., № 0000381704/2 від 07.06.2010р., № 0000381704/3 від 19.08.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19629,75 грн., № 0000661704/0 від 23.03.2010р., № 0000661704/1 від 21.04.2010 р., № 0000661704/2 від 07.06.2010 р., № 0000661704/3 від 19.08.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12222,00 грн., № 0000941704/0 від 23.04.2010р., № 0000941704/1 від 28.05.2010р., № 0000941704/2 від 08.07.2010р., № 0000941704/3 від 19.08.2010р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15045,45 грн., № 0000991704/0 від 06.05.2010р., № 0000991704/1 від 28.05.2010 р., № 0000991704/2 від 08.07.2010р., № 0000991704/3 від 30.08.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91492,80 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена 10 грудня 2010 року.
Суддя Заічко О.В.