Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
02 грудня 2010 р. № 2-а- 14198/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання -Чубукіній М.В.
представника позивача -Мазур Т.В.;
представника відповідача -не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості
до ОСОБА_4
про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю ,
Позивач Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з громадянки ОСОБА_4 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в сумі 646,26 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне.
02.08.2006 р. громадянка ОСОБА_4 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського районного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки. 09.08.2006 р. відповідачем подана заява про надання статусу безробітного, в якій зазначалося, що відповідач не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності. Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 09.08.2009 р. надано статус безробітного і призначена виплата допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу. Відповідачу було нараховане та перераховане матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 09.08.2006 р. по 31.08.2006 р. у сумі 646 грн. 26 коп. Кошти в сумі 646 грн., 26 коп. ОСОБА_4 службі зайнятості не відшкодовані. Тому просив стягнути суму боргу у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень на судові засідання.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Судом встановлено, що 02.08.2006 р. громадянка ОСОБА_4 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Дзержинського районного центру зайнятості, де була зареєстрована як шукаюча роботу з відкриттям персональної картки. Під час реєстрації з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», була ознайомлена, про що свідчить підпис в Додатку № 1 до персональної картки.
09.08.2006 р. ОСОБА_4 подана заява про надання статусу безробітного, в якій зазначалося, що вона в даний час не зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності.
Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 09.08.2009 р. надано статус безробітного і відповідно до п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000р. № 307, призначена виплата допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.
В порушення ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідач при реєстрації у центрі зайнятості, приховав від державної служби зайнятості дані про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, тобто той факт, що він є зайнятою особою.
На підставі інформації отриманої з Державної реєстраційної палати, центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт № 377 від 08.09.2010 року (а.с.8).
Розслідуванням страхового випадку встановлено, що ОСОБА_4, зареєстрована, як фізична особа - підприємець з 23.10.1995 року.
04.06.2009 року в Довідці з Єдиного державного реєстрі проведений запис - державна реєстрація припинення підприємницької діяльності (а.с. 9-10).
При проведенні розслідування виявлено факт реєстрації відповідача, як фізичної особі - підприємця, в період перебування його на обліку в центрі зайнятості як безробітної особи що являється порушенням діючого законодавства України.
Відповідно статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
В Україні до зайнятого населення належать громадяни, до проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулись до державної служби зайнятості, підлягають обліку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
На підставі вищенаведеного підприємець не може бути зареєстрований як безробітний, оскільки віднесений законодавством до категорії зайнятого населення.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість, як правило, приносить доход, що, проте, не виключає протилежного. Неотримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не змінює статусу особи, яка зареєстрована як підприємець. Тому навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.
Судом встановлено, що за період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачу було нараховане та перераховане матеріальну забезпечення на випадок безробіття за період з 09.08.2006 р. по 31.08.2006 р. у сумі 646 грн. 26 коп.
Відповідно до частини другої та третьої статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідачем було надіслано на адресу ОСОБА_4 лист-претензію від 09.09.2010 року за № 12146 та Наказ № 706 від 08.09.2010 року про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття, які були отримані відповідачем та не оскаржувалися у встановленому законом порядку.
Між тим, Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття ОСОБА_4 не сплачено на час розгляду справи заборгованість в сумі 646 грн. 26 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 646 грн. 26 коп. обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на користь Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (місце знаходження: вул. Броненосця Потьомкіна, 1А, м. Харків, 61068, р/р 37178304900001 в ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 03491277) виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 646.26 (шістсот сорок шість гривень 26 коп.) гривень.
3. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
4. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 07.12.2010 року.
Суддя Старосєльцева О.В.