Справа № 640/25171/21
про залишення апеляційної скарги без руху
20 червня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Датоліт" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 01.08.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 26.10.2022 скасовано, справу № 640/25171/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Датоліт" подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою особи, яка не була учасником спарви, суд виходить з наступного.
Апелянт не брав участі у розгляді вказаної справи, проте вважає, що оскаржуване рішення в частині безпосередньо впливає на його права та охоронювальні законом інтереси.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, реалізуючи передбачене статтею 55 Основного Закону, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.
Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, відтак, суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. При цьому, на відміну від ч. 1 ст. 5 КАС України, яка пов'язує право особи на звернення до адміністративного суду у тому числі із суб'єктивним критерієм, положення ч. 1 ст. 293 та ст. 323 КАС України, крізь призму юридичної визначеності та сталості судового рішення гарантують особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
На переконання суду, рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення, суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
У такому випадку, рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
У свою чергу, судом першої інстанції під час нового розгляду спору після скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним Судом, не вирішувалось питання про права, інтереси та обов'язки апелянта, з огляду на що, апелянтом не наведено, яким чином саме під час винесення оскарженого рішення, суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті, шляхом надання апелянтом обґрунтування порушених прав та інтересів ТОВ "Датоліт" оскаржуваним рішенням.
Керуючись 169, 293, 296, 298, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Датоліт" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Ганечко О.М.