Справа № 620/16749/24
20 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю., перевіривши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позов задоволено повністю.
Вперше подану апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 зареєстровано в суді апеляційної інстанції 03 березня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.
Із відомостей КП "Діловодства спеціалізованого суду" вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року отримано Військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему "Електронний Суд" 21 березня 2025 року о 18:05 год.
Повторно Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу 01 травня 2025 року через підсистему "Електронний суд", яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 травня 2025 року за вх.№А/855/1068/25.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Апелянту запропоновано протягом 7 днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, звернутися до суду апеляційної інстанції, зокрема, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин для його поновлення, які вважає поважними.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
08 травня 2025 року о 01:19 год відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
Отже, датою вручення копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня року апелянту є 09 травня року. Відповідно, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 16 травня 2025 року.
19 травня 2025 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року виправлено допущені описки в тексті ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, зазначивши в тексті ухвали правильну дату ухвалення рішення суду першої інстанції, а саме: « 30» січня 2025 року» замість помилкової дати « 31» січня 2025 року».
Перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що, у зв'язку із воєнним станом, військовою агресією рф, необхідністю забезпечення національної безпеки України в оборонній сфері, Держава вимушена здійснювати відповідний розподіл коштів на нагальні потреби, внаслідок чого кошти для сплати судового збору військовими підрозділами недофінансовуються. Тому, пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою, пов'язаний із неможливістю оплатити вперше подану апеляційну скаргу, що на думку апелянта, є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року прийнято у порядку письмового провадження. Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2025 року.
Як зазначалось, первинну апеляційну скаргу в суді апеляційної інстанції зареєстровано 03 березня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Із відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року апелянтом з урахуванням пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України отримано 24 березня 2025 року засобами Eлектронного суду.
Повторно апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року апелянтом подано 01 травня 2025 року, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого ст. 295 КАС України, при цьому більш ніж через один місяць після повернення первинної апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В той же час, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Також, усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, як і велике навантаження та звільнення працівників, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вже зазначено, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано більш ніж через три місяці з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду та більш ніж через одним місяць після вручення відповідачу ухвали про повернення первинної апеляційної скарги, що не може вважатись найкоротшим строком в розумінні КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Посилання апелянта на обставину введення воєнного стану з 24.02.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Колегія суддів наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма