23 червня 2025 р. Справа № 520/10337/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці як відокремленого підрозділу державної миткної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.08.24 по справі № 520/10337/24
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі- відповідач, Київська митниця, апелянт), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 100060/2024/000007/2 від 02.02.2024.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100060/2024/000096 від 02.02.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 100060/2024/000007/2 від 02.02.2024.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100060/2024/000096 від 02.02.2024.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 7592 грн.
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Позивач зареєстрований відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» з присвоєнням РНОКПП: 2561314170, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області.
Видами діяльності позивача є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 27.11 виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; 71.20 технічні випробування та дослідження.
01.07.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ANHUI SHIRUI ELECTRONIC TECH№ LOGY CO.,LTD укладено Контракт № AF/AT-5 предметом якого був Товар, а саме: сердечники, індуктивні елементи, каркаси та інші елементи в асортименті, кількості та по цінах, які вказані в Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Відповідно до умов договору, валютою Контракту є долар США. Загальна вартість Товару, який поставляється за даним Контрактом, вказується в Інвойсах та Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту (п. 2.2 Контракту № AF/AT-5).
Згідно з п. 3.1 Контракту № AF/AT-5, умови поставки Шанхай (Китай) або CPT- Київ (Україна) вказуються в Додатках (Специфікаціях) на кожну партію Товару, згідно з правилами “Інкотермс-2000».
Як зазначено в Додатку № 020 від 7.11.2023 до Контракту № AF/AT-5, продавець зобов'язується поставити Покупцю Товар загальною вартістю 19 336,75 доларів США, передплата: 100%, умови поставки: FOB Shanghai, очікувана дата доставки 05.01.2024, без страхування.
Згідно з п. 5.1 Контракту № AF/AT-5, продукція поставляється в упаковці Продавця. Вартість упаковки входить у вартість Товару(п. 5.2 Контракту № AF/AT-5).
Тара та внутрішня упаковка Товару мають забезпечувати його повну схоронність та захищати Товар від пошкодження при транспортуванні всіма видами транспорту.
З метою митного оформлення товару, вказаного в Додатку № 020 від 7.11.2023 до Контракту № AF/AT-5 декларантом ТОВ “Інтер Консалтинг» в інтересах позивача подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію № 24UA100060202432U1 з пакетом документів: Комерційний інвойс № .HF/AT-1-55 від 08.11.2023 (графа 44, код документа 0380); Коносамент № AMIGL230513480A від 21.11.2023 (графа 44, код документа 0705); Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № GLTL094/C від 19.01.2024 (графа 44, код документа 0730); Платіжна інструкція № 71JBKLNC від 14.12.2023 (графа 44, код документа 3001); Довідка про транспорті витрати № 145258 від 24.01.2024 (графа 44, код документа 3007); Додаток № 020 від 7.11.2023 до Контракту № AF/AT-5 від 01.06.2017 (графа 44, код документа 4103); Контракт № AF/AT-5 від 01.06.2017 (графа 44, код документа 4104).
При визначені митної вартості товару, декларантом позивача обрано 1 метод (графа 42) ціна договору 19 336,75 USD.
Задекларована декларантом вартість Товару:
№ 1 - частини електронних трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів, виключно для цивільного використання: H40 UF105 ferrite core / ферітовиий сердечник-48шт; GP4 T100*50*20C ferrite core / ферітовий сердечник-300шт; H2KW YO70*35*200 ferrite core / ферітови сердечник-60шт; H2KW YO60*25*200 ferrite core / ферітовий сердечник-40шт; H2KW YO30*9*200 ferrite core / ферітовий сердечник-180шт; H2KW YO11*3*140 ferrite core /ферітовий сердечник-1000 шт; PC 40 ETD39 ferrite core / ферітовии сердечник-4032шт; DRWW10*14N ferrite core / ферітовий сердечник-20000 шт. Вартість склала 251 213,32 грн (6571,38 х 37,5252 + 4 620,97 (транспортні витрати);
№ 2- частини трансформаторів, не є товарами військового призначення чи подвійного використання: CK740090 powder core / порошковий сердечник-16шт; CH740060 powder core / порошковий сердечник-60 шт; KMN462725 powder core / порошковий сердечник-20 шт; P-2901 bobbin / каркас-7200шт; EF-1602 bobbin / каркас-10000шт; EI 96 G32x27 bobbin / каркас-1050шт; EI 96 G32x40 bobbin / каркас-600шт; G25,4x32,5 bobbin / каркас-500 шт; 5426ZWW7+7L bobbin / каркас-1000 шт; EI 150 G50x40 bobbin / каркас-300шт; EI 150 G50x60 bobbin / каркас-300 шт. Вартість склала 161 784,94 грн (4 271,84 х 37,5252 + 1 483,29 (транспортні витрати);
№ 3- проводи ізольовані, емальовані: TRW(B)-060 wire / емальований провід-160 00м; TRW(B)-050 wire / емальований провід-200 00 м. Вартість склала 58 005,09 грн (1 518 х 37,5252 + 1 041,84 (транспортні витрати);
№ 4 - стрічка самоклейна з полімерних матеріалів з покриттям з синтетичного каучуку у рулонах завширшки не більш 20 см, не військового призначення для цивільного використання : tape 50 mm*66m tape / ізоляційна стрічка -20шт.; tape 26 mm*66m tape / ізоляційна стрічка -70шт. Вартість склала 5 378,61 грн. (141 х 37,5252 + 87,56 (транспортні витрати));
№ 5 - фольга з мідних сплавів на основі з пластмаси, нетиснена, завтовшки не більш як 0,15 мм (без урахування основи): LCF 25,6*0,12 mm copper foil / мідна фольга-32,71кг, LCF 26*0,20 mm copper foil / мідна фольга-67,44 кг. Вартість склала 73 875,49 грн (1 952,93 х 37,5252 + 591,40 (транспортні витрати);
№6 - Труби гнучкі з недорогоцінних металів: WSD-BS8 metal sleeve / металорукав-2000 м склала 50 520,03 грн (1 320 х 37,5252 + 986,77 (транспортні витрати);
№7 - частини електронних трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів, виключно для цивільного використання: EI76,2 steel core / стальний сердечник-2 00кг; EI96 steel core / стальний сердечник-140 кг; EI 150 steel core / стальний сердечник - 500кг. Вартість склала 145 519,62 грн (3 561,60 х 37,5252 + 11 869,87 (транспортні витрати).
Вартість транспортних послуг розраховувалася пропорційно вазі заявлених до митного оформлення товарів (20 681,69/3 755,84= 5,5 грн. за 1 брутто товару).
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами Київської митниці Держмитслужби складено повідомлення декларанту від 29.01.2024, в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості: 1) транспортні (перевізні) документи від місця завантаження товару до місця призначення та документи, що містять відомості про вартість перевезення на всьому маршруті прямування, враховуючи такі транспортні пункти як порти Shanghai, GDANSК; відомості про вартість навантаження оцінюваних товарів, перевантаження, оформлення транзитної декларації в Польщі у повному обсязі, передбачені положеннями наказу № 599 та договори на транспортування, зокрема і документи від безпосередніх перевізників, передбачені статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV “Про транспортно-експедиторську діяльність»; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалось); 3) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до вимог ст. 254 Кодексу); 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Уповноваженою особою позивача, було надано наступні документи: Заява від 25.01.2024; Лист повідомлення № 02/02/24 від 02.02.2024; Проформа інвойс № .HF/AT-1-39 від 24.06.2019; Комерційний інвойс № .HF/AT-1-48 від 29.04.2021; Комерційний інвойс № .HF/AT-1-50 від 21.09.2021; Комерційний інвойс № .HF/AT-1-52 від 27.07.2022; Експортний висновок № 13-ЦЗ/24 від 31.01.2024; Вантажно митна декларація № UA500090/2019/012830 від 13.08.2019; Вантажно митна декларація № UA100100/2022/040740 від 28.10.2022; Додаткова угода № 002 від 09.12.2019 до Контракту № AF/AT-5 від 01.06.2017; Додаткова угода № 004 від 07.09.2021 до Контракту № AF/AT-5 від 01.06.2017; Прайс-лист від 17.10.2023; Рахунок на оплату № 12439 від 24.01.2024; Видаткова накладна № РН-0000057 від 27.01.2023; Видаткова накладна № РН-000396 від 25.05.2018; Видаткова накладна № РН-000124 від 02.03.2023; Видаткова накладна № РН-000586 від 31.10.2023; Видаткова накладна № РН-000070 від 31.01.2023; Видаткова накладна № РН-000144 від 17.03.2023; Експортна декларація країни відправлення № 223120230004100762 від 20.11.2023 з перекладом на українську мову.
Крім того, було повідомлено про надання необхідних документів для митного оформлення товарів.
02.02.2024 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення № UA 100060/2024/000007/2 про коригування митної вартості товару, яким збільшено вартість за одиницю товару № 1 до 3,02 USD, загальна сума 6342,00 USD та зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: термін дії зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2017 № AF/AT-5 закінчився 31.12.2019; в графі 20 МД зазначено умови поставки FCA CN Shanghai, в той час як специфікацією від 07.11.2023 № 020 визначено умови поставки FOB Shanghai; до митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 24.01.2024 № 145258, видану ТОВ “СЛГ-Україна», тобто не безпосереднім перевізником товару. При цьому не надано відповідних договорів на транспортно-експедиційне обслуговування, на транспортне перевезення, що встановлюють правовідносини між покупцем, перевізниками, транспортно- експедиційною компанією. Окрім того, в довідці від 24.01.2024 № 145258 зазначено, що морське перевезення здійснювалось з Нінгбо, КНР, що не відповідає відомостям коносаменту від 21.11.2023 № AMIGL230513480A; рахунок на оплату транспортних послуг від 24.01.2024 № 12439 постачальнику ТОВ “СЛГ-Україна», при цьому сума транспортних послуг до митного кордону України складає 22299,67 грн., в той час як в довідці від 24.01.2024 № 145258 ТОВ “СЛГ- Україна» сума транспортних послуг до митного кордону України складає 20681,69 грн.; в графі 2 МД зазначено адресу продавця ANHUI SHIRUI ELECTRONIC TECH № LOGY CO.,LTD 1906, Shangyuan Building, Yingshang Road, Hefei City, CHINA, що не відповідає адресі, яка вказана в специфікації від 07.11.2023 № 020 до зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2017 № AF/AT-5 (Е13 Building, Xingmeng Park Enterprises Mansion, № 198, Mingzhu Avenue, 230088, High-tech Zone, Hefei, Anhui, China) та платіжній інструкції від 14.12.2023 № 71JBKLNC; не надання електронної копія пакувального листа, як це передбачено додаткову угоду від 07.09.2021 № 004 до зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2017 № AF/AT-5; митна декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст. 254 Кодексу (без перекладу на українську мову), що не дозволяє повною мірою перевірити зазначені у ній відомості.
Джерелом інформації для даного Рішення про товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: Товар № 7 визначено із наступного розрахунку: 3,02 дол. США за кг. Джерело інформаціії: товар № 1 МД від 24.04.2023 № UA204060/2023/003184 (23UA204060003184U8). № 7 визначено із наступного розрахунку: 3,02 дол. США за кг. Джерело інформації: товар № 1 МД від 24.04.2023 № UA204060/2023/003184 (23UA204060003184U8).
Джерелом інформації для даного Рішення по товар є наявна у ЄІС та АСМО Інспектор: Товар № 7 визначено із наступного розрахунку: 3,02 дол. США за кг. Джерело інформації: товар № 1 МД від 24.04.2023 № UA204060/2023/003184 (23UA204060003184U8).
Коригування митної вартості здійснено за резервним методом відповідно до ст. 64 МКУ.
На підставі прийнятого рішення № UA 100060/2024/000007/2 Київською митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100060/2024/000096.
Загальний розмір коригування склав: ПДВ 4 629,46 грн.; ввізне мито 19 443,73 грн.
Позивач, не погодившись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно зі ст. 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 51, ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.ч.1, 2, п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Положеннями ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, відповідно до норм МК України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Отже, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказані положення зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказана позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 по справі № 804/5445/17, яку колегія суддів враховує відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.ч.7-10 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині 9 цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР, щодо контролю правильності визначення митної вартості товару, що стало підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у правовідносинах, що склались між сторонами по справі позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами до контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.
Таким чином, діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами.
Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов'язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
Надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за якими вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, тобто, відображають ціну, визначену підприємством у вигляді його митної вартості.
При цьому, відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.
З урахуванням положень ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в повному обсязі надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, а також наявні у позивача документи згідно з ч. 3 цієї статті, тоді як митний орган не довів, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому відповідач не обґрунтував та не довів неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).
В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15, відповідно до яких ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, оскаржуване рішення таких даних не містить.
Враховуючи те, що позивачем відповідно до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів апелянта про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, колегія суддів зазначає наступне.
Так, на запит митного органу декларантом надано:
1) експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.01.2024 № 13-ЦЗ/24;
2) рахунок на оплату транспортних послуг від 24.01.2024 № 12439 постачальнику ТОВ «СЛГ-Україна»,
3) додаткову угоду від 07.09.2021 № 004 до зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2017 № AF/AT-5;
4) додаткову угоду від 09.12.2019 № 002 до зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2017 № AF/AT-5, якою продовжено термін контракту до 31.12.2025;
5) інформацію щодо попередніх митних оформлень подібних товарів (надано копії митних декларацій з інвойсами).
Як вказано в п. 12.1 Контракту № AF/AT-5, даний Контракт вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року. Декларантом позивача разом з додатковими документами було надано Додаткову угоду № 002 від 09.12.2019 до Контракту № AF/AT-5, відповідно до якої Сторони домовилися продовжити дію Контракту до 31.12.2025.
З наданих позивачем до митного оформлення документів вбачається, що сторонами було погоджено поставку товару на умовах FOB. Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, а термін FCA - продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
Отже, за умовами поставки як FOB, так і FCA обов'язок оплатити транспортні послуги покладається на Покупця, таким чином дані розбіжності не впливають на визначення митної вартості.
Крім того, до митного оформлення товарів було надано Довідку про транспортні витрати від 24.01.2024 № 145258, яка містить розмежування вартості транспортування товарів в міжнародному сполученні виходять з видів перевезення та території (морське перевезення, автоперевезення).
З довідки про транспортні витрати від 24.01.2024 № 145258 вбачається, що перевезення товару за маршрутом: Шанхай, КНР - Україна складає:
- морське перевезення Нінгбо, КНР - Гданск, Польща (11 348,68 грн) - 11 348,68 грн.;
- автоперевезення Гданск, Польща - кордон України (м/п Ягодин ) - 9 333,01 грн.
Загальна вартість перевезення в міжнародному сполучені склала 20 681,69 грн, яка пропорційного вазі брутто була включена до вартості товарів заявлених для митного оформлення.
Як вбачається з Довідки від 24.01.2024 № 145258, перевезення товару здійснювалося ТОВ «СЛГ Україна», проте ані коносамент, ані CMR не містять посилань на вказаного перевізника. Договір про надання транспортних послуг не містить відомостей про вартість, адже вони вказані в рахунках на оплату та довідках про вартість транспортних послуг.
Згідно з укладеним між позивачем та ТОВ «СЛГ Україна» Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 12/11/23-04 від 01.11.2023, Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання послуг стосовно перевезення вантажу. Згідно п. 3.1.1 Договору № 12/11/23-04, експедитор здійснює організацію перевезення на свій розсуд як власними транспортними засобами, так і з залученням транспортних засобів третіх осіб. Отже, ТОВ «СЛГ Україна» надано право на залучення третіх осіб для виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, надана ТОВ «СЛГ Україна» довідка на підтвердження здійснення транспортування товарів, заявлених для митного оформлення, містить посилання на коносамент № AMIGL230513480A та номери транспортних засобів, вказаних в CMRGLTL094/C від 19.01.2024 - АС8495ВХ / НОМЕР_1 , що ще раз доводить виконання взятих на себе зобов'язань з організації перевезення вантажу.
Доводи апелянта про те, що довідки про транспортні витрати не є такими документами, які б належним чином підтверджували факт сплати позивачем транспортних витрат у розумінні наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, а тому перевірити достовірність декларування транспортних витрат не являється можливим, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, яку колегія суддів враховує відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Отже, позивачем було підтверджено вартість транспортних витрат у розмірі 20681,69 грн згідно з наданою Довідкою від 24.01.2024 №145258.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі № 520/10337/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін