23 червня 2025 р. Справа № 520/30755/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М.) від 13.05.2025 року по справі № 520/30755/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено.
Змінено спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 520/30755/23 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість по пенсійним виплатам за період з 01.12.2019 по 29.02.2024 в загальному розмірі 217309 (двісті сімнадцять тисяч триста дев'ять) гривень 81 копійка.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» про розмір грошового забезпечення № 100/23490 (вих. № 33/41-3301) від 05.08.2021. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2019 по 29.02.2024 в розмірі 217309,81 грн, яку внесено до реєстру судових рішень. Зазначає, що з 01.03.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Планом доходів і видатків головного управління на 2024 рік (із змінами), на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду передбачено 56047,2 тис. грн, які використано в повному обсязі. Станом на березень 2025 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 29.02.2024, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Враховуючи, що розрахунок належної позивачу пенсії судом не здійснювався, наголошує, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату у повному обсязі пенсії на стягнення конкретної суми цієї пенсії, суд першої інстанції змінив рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Станом на березень 2025 року погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 року включно.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вих. № 33/41-3301 віл 05.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.199.2 № 2262-Х1І Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших, осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05.08.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11, 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23 задоволено позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вих. № 33/41-3301 віл 05.08.2021 року, виданої станом на листопад.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.199.2 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших, осіб" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05,08.2021, виданої станом на листопад 2019 року V відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015№ 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
19.02.2024 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05,08.2021, виданої станом на листопад 2019 року V відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 по справі № 520/10914/22 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 та нараховано різницю в пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 у розмірі 177486,18 грн, що підтверджується розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2003009750.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 31.03.2025 щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_2 , листом ГУ ПФУ в Харківській області від 14.03.2025 № 2000-0203-8/40464 повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23 головним управлінням з 01.12.2019 здійснено перерахунок пенсії. З 01.03.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період 01.12.2019 по 29.02.2024 буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вважаючи, що наявні правові підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23, позивач подав до суду відповідну заяву.
Задовольняючи заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст.ст. 14 та 370 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі № 520/926/21.
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23, яке набрало законної сили 18.01.2024, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05,08.2021, виданої станом на листопад 2019 року V відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.
19.02.2024 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05,08.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23 ГУ ПФУ в Харківській області виконано лише в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області № 100/23490 за вихідним № 33/41-3301 від 05,08.2021.
Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 520/30755/23, яке набрало законної сили 18.01.2024, не виконується у повному обсязі вже понад один рік.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 по справі №520/10914/22 шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість по пенсійним виплатам за період з 01.12.2019 по 29.02.2024 в загальному розмірі 217309 (двісті сімнадцять тисяч триста дев'ять) гривень 81 копійка.
Колегія суддів зазначає, що наведені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Тобто особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Отже, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 520/30755/23.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату пенсії.
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року по справі № 520/30755/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов