23 червня 2025 р. Справа № 520/33934/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/33934/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та забов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення розрахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 - 2019 роки без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, виплата якої передбачена абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2018 -2019 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення в розмірі 3.355,27 грн., яка була розрахована відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24, з урахуванням раніше виплачених сум коштів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки без урахування індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018р.-2019р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, розрахунок спірних виплат здійснений у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558. Так, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ «до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення». Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IV Інструкції №588 Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Пунктом 2 розділу І Інструкції №588визначено, що термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія). Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-Ш індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Вказане відмежовує індексацію як державну соціальну гарантію від складової грошового забезпечення. Також зазначає, що включення індексації до розрахунку розміру допомоги на оздоровлення не передбачено ні прямо ні опосередковано. Саме тому при обрахунку зазначених виплат з місячного грошового забезпечення не включаються до його складу індексація грошового забезпечення. Вважає, що суд першої інстанції не сприйняв належним чином доводи регіонального управління, як відповідача по справі, не провів належного аналізу нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини і, як наслідок, неправильно застосував норми матеріального права, що, на думку відповідача, є беззаперечною підставою для скасування судового рішення.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив публічну військову службу у лавах Державної прикордонної служби України.
Не погодившись із відповідністю закону управлінських волевиявлень суб»єкта владних повноважень з приводу обчислення протягом 01.03.2018р.-12.08.2024р. такого платежу як фіксована індексація грошового забезпечення, заявник ініціював спір у межах справи №520/28714/24.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. по справі №520/1419/24 було визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.11.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3.355,27 гривень в місяць за період з 01.03.2018 до 30.01.2020 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із розміру підвищеного доходу (посадового окладу) за період з 30.01.2020 по 09.11.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
04.07.2024р. відповідачем на виконання рішення суду проведено перерахунок індексації та виплачено заявнику 72.708,70 грн. (а.с. 5).
З архівних відомостей грошового забезпечення заявника за 2018-2019 судом встановлено, що позивач отримав допомогу на оздоровлення у червні 2018 року в сумі 13.916.03 грн. та у листопаді 2019 року в сумі 15.465.66 грн. (а.с.8-9).
Згідно наданої відповідачем довідки від 03.07.2024р. №09/109 позивачу виплачено за період з березня 2018 року по грудень 2019 року включно індексацію-різницю у сумі 3.355,27 грн. щомісячно.
За викладеними у позові твердженнями заявника, з огляду на те, що у період з 01.03.2018 по 31.12.2019 місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, то нарахування та виплату відповідачем допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 роки було проведено без урахування до її складу індексації-різниці.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення розрахунку та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018 - 2019 роки без урахування у її складі індексації грошового забезпечення, виплата якої передбачена абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності відповідача з приводу проведення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки без урахування індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018р.-2019р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі №520/1419/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 №475 (далі - Інструкція №475, втратила чинність 14.09.2018, на дату звільнення була чинною) до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 7 розділу XV Інструкції №475 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином, обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення".
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється "одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту", при вирішенні цього питання варто субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку "одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 по справі №820/3423/18, постанові від 29.04.2020 по справі №240/10130/19, постанові від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 по справі №620/3346/19, від 14.11.2024 року по справі №200/638/24, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру "грошової допомоги на оздоровлення" та "одноразової грошової допомоги при звільненні".
Така ж сама правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03.04.2019 справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18) від 11.12.2019 у справі №638/5794/17 (провадження №К/9901/22230/18), від 27.12.2019 у справі №643/11749/17 (провадження №К/9901/24713/18), предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024р. по справі №520/1419/24 було визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 09.11.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3.355,27 гривень в місяць за період з 01.03.2018 до 30.01.2020 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із розміру підвищеного доходу (посадового окладу) за період з 30.01.2020 по 09.11.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
04.07.2024р. відповідачем на виконання рішення суду проведено перерахунок індексації та виплачено заявнику 72.708,70 грн (а.с. 5).
З архівних відомостей грошового забезпечення заявника за 2018-2019 судом встановлено, що позивач отримав допомогу на оздоровлення у червні 2018 року в сумі 13.916.03 грн. та у листопаді 2019 року в сумі 15.465.66 грн. (а.с.8-9).
Згідно наданої відповідачем довідки від 03.07.2024р. №09/109 позивачу виплачено за період з березня 2018 року по грудень 2019 року включно індексацію-різницю у сумі 3.355,27 грн. щомісячно.
З огляду на те, що у період з 01.03.2018 по 31.12.2019 місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, то нарахування та виплату відповідачем допомоги на оздоровлення за 2018 та 2019 роки було проведено без урахування до її складу індексації-різниці.
Факт виплати позивачу вище вказаної індексації-різниці відповідачем не заперечується.
Оскільки, у даному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача відсутні правові підстави для її неврахування при обрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вказана виплата розраховувалась на основі грошового забезпечення позивача.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, аналізуючи наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки без урахування індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018р.-2019р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, визначеної за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/1419/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, грошової допомоги на оздоровлення та ін. не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі №520/33934/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич