07 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4988/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача - Щикота В.Г.,
представника відповідача - Щурик О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання недійсним та скасування повідомлення про неприйняття податкової звітності, -
18 жовтня 2010 року Закрите акціонерне товариство "Атом" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання недійсним та скасування повідомлення про неприйняття звітної декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача від прийняття декларації позивача у зв'язку з тим, що до декларації з податку на додану вартість, зокрема в додатку № 5 (розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів) у колонці 2 не проставлений індивідуальний податковий номер платника податку є неправомірною та суперечить Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 - III.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що форма податкової декларації затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач - Закрите акціонерне товариство “Атом” зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 23707019, виданим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 14.12.2004 року.
Позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції у Полтавській області декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, яка податковою інспекцією не була визнана як податкова звітність, у зв'язку з порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності (лист від 17.02.2010 № 5370/10/28).
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 № 2181-III встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що у разі якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця або якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Згідно з підпунктом “ї” підпункту 4.4.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. Форму податкової декларації з податку на додану вартість встановлено згідно вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно з вищезазначеною формою податкової декларація з податку на додану вартість та додатків до неї: додатку № 1 “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”, додатку № 2 “Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”, додатку № 3 “Розрахунок суми бюджетного відшкодування”, додатку № 4 “Заява про повернення суми бюджетного відшкодування”, додатку № 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”.
Обов'язковість подання разом з декларацією додатків до неї визначено пунктом 4.2. Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8"); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з заповненням всіх обов'язкових реквізитів, а саме: у колонці 2 проставляється індивідуальний податковий номер платника податку (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.
Таким чином, Закрите акціонерне товариство “Атом” при поданні декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року зобов'язано було подати документи передбачені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та заповнити їх відповідно до норм чинного законодавства.
Але, позивач подав обов'язкові розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких зазначено податкове зобов'язання та податковий кредит загальною сумою за звітний місяць, не розшифровуючи контрагентів за січень 2010 року.
Відповідно до положень абзацу 5 підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що позивачем подано розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких зазначено податкове зобов'язання та податковий кредит загальною сумою за звітний місяць, не розшифровуючи контрагентів, відповідач правомірно не визнав зазначену декларацію як податкову декларацію, про що надіслав лист від 17.02.2010 № 5370/10/28.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у правах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позовної заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
.На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 13.12.2010 року.
Суддя К.І. Клочко