Справа № 640/5050/21
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Апарату Верховної Ради України, в якій просить:
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 352,5 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи: з 01 листопада 2006 року по 23 листопада 2007 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_2 , з 26 листопада 2007 року по 12 грудня 2012 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3 , з 13 грудня 2012 року по 27 листопада 2014 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3 , з 01 грудня 2014 року по 19 травня 2016 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_4 , з 10 червня по 22 вересня 2016 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_5 ; з 23 вересня 2016 року по 29 серпня 2019 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_6 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 зазначену справу передано на розгляд судді Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Діані Дмитрівні.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5050/21. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропонувано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
28.11.2022 року від представника Апарату Верховної Ради України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої вказано, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням ст.122 КАС України.
Так, відповідачем в обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду зазначено, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням місячного строку звернення до суду встановленого ст.122 КАС України, при цьому поважності причин пропуску строку звернення до суду не зазначає.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд наголошує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Таким чином, на момент порушення прав позивача в частині ненарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому вона і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Такого висновку, зокрема, дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22.
Враховуючи наведене, строк звернення позивача з позовом до суду не пропущено. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Апарату Верховної Ради України про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап