Справа № 560/10582/25
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400000/2024/000279/2 від 16.12.2024 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000824 від 16.12.2024.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Зі змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, слідує висновок про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому, сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Позивач оскаржує картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000824 від 16.12.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000279/2 від 16.12.2024, однак звернувся в суд з позовом 19.06.2025, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач заявив 2 позовні вимоги (майнову та немайнову), а тому сума судового збору яка підлягає сплаті при зверненні до суду з цим позовом складає 6056,00 (3028 х 2) грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачений позивачем за подання цього позову, складає 4 844,80 грн.
Однак позивач не надав доказів сплати судового збору.
Таким чином, позивачеві необхідно надати докази сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн.
Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За змістом ст. 15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначена ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", де чітко вказано, що судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, 4, 5, 8 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
За змістом ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Пунктом 1.2.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №174 від 17.12.2013 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Суддею встановлено, що частина наданих до позовної заяви доказів складені не українською мовою, без їх автентичного перекладу, а тому, в такому випадку, є неналежними доказами. Ця обставина перешкоджатиме суду встановити наявність або відсутність фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення відповідача, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- доказів сплати 4844,80 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду;
- копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи викладених державною мовою.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддяД.Д. Гнап