Справа № 560/6896/25
іменем України
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №183750004025 від 02.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 , починаючи з 26.03.2025, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 31.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумсській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти. Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 26 років 1 місяць 27 днів при необхідних 26 років 6 місяців. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України №2-р/2019 від 04.06.2019, відновлене право на призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 29.04.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що позивач 26.03.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням від 08.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №183750004025 від 02.04.2025, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи станом на 11.10.2017 - 26 років 6 місяців.
Зазначено, що страховий стаж особи становить 37 років 3 дні (станом на 11.10.2017 - 31 рік 6 днів), спеціальний стаж особи, визначений пунктом е) статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення» станом на 11.10.2017 становить 26 років 1 місяць 27 днів.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону №1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-XII.
Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" набрав чинності 11.10.2017.
Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону №1788-ХІІ призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного цим Законом страхового і спеціального стажу.
Пунктом е статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Надалі, з прийняттям Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами д, е, ж статті 55 Закону №1788-ХІІ, а з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення (пункт е статті 55 Закону №1788-ХІІ) за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом е статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом 1 цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року.
Рішенням від 04.06.2019 №2-р/2019 Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту а статті 54, статті 55 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII.
Відповідно до другого пункту рішення положення пункту а статті 54, статті 55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, починаючи з 04.06.2019 положення пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах на таких посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За змістом Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах на таких посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років слугувала, зокрема, відсутність спеціального стажу роботи 26 років 06 місяці.
Таким чином, вимога щодо необхідного спеціального стажу визначена пенсійним органом станом на 11.10.2017 (26 років 6 місяців), без врахування рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019.
Водночас, позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ 26.03.2025, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019, а відтак відповідач повинен був застосовувати положення пункту "е" частини 1 статті 55 Закону №1788 в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Тому рішення відповідача в частині відсутності у позивачки необхідного спеціального стажу є протиправним.
Крім того суд враховує, що другою підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років є відсутність факту звільнення з посади, що дає право на вислугу років.
Частиною 2 статті 7 Закону №1788-ХІІ визначено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, Закон №1788-ХІІ однією з умов призначення пенсій за вислугу років визначає факт залишення роботи, яка дає право на цю пенсію.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 750/4607/17.
Відповідач при розгляді заяви позивачки від 26.03.2025 зарахував до спеціального стажу період роботи по 11.10.2017.
Водночас, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1991 позивачка працювала у період з 15.08.1991 по 31.08.2023 на різних посадах в Яснопільщанській загальноосвітній школі (з урахуванням перейменувань).
Окремо слід зазначити, що відповідно до довідки форми ОК-5 індивідуальні відомості про застраховану особу сформовану по позивачу, вбачається, що у період з 1999 по серпень 2023 відповідно до відомостей по спеціальному стажу у позивача зазначений код підстави для обліку спеціального стажу ЗП3055Е1.
Таким чином, позивачка звільнена із посади, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.04.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII з 26.03.2025, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Позивачка із заявою про призначення пенсії звернулася 26.03.2025, тому необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за вислугу років з 26.03.2025
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 969,96 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.04.2025 №183750004025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити пенсію за вислугу років, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 , починаючи з 26.03.2025, зарахувавши до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 31.08.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 червня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40009 , код ЄДРПОУ - 21108013)
Головуючий суддя В.В. Матущак