Справа № 686/13738/25
іменем України
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, в якому просить:
- скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230958 від 26.01.2025;
- зобов'язати відповідача провести слідчі дії у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП дорожньо-транспортної пригоди за участю громадянки ОСОБА_2 та його участі;
- зобов'язати відповідача провести трасологічну та відео- експертизи ДТП, що сталось 26.01.2025 на перехресті вулиць С.Бандери-Озерна за його участю.
Ухвалою від 23.05.2025 Хмельницький міськрайонний суд передав до Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративну справу в частині вимог про:
- зобов'язання Управління патрульної поліції в Хмельницькій області провести слідчі дії у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП дорожньо-транспортної пригоди за участю громадянки ОСОБА_2 та його участі;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Хмельницькій області провести трасологічну та відео експертизи ДТП, що сталось 26.01.2025 на перехресті вулиць С.Бандери-Озерна за його участю.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1, пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України визначено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до частини 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що дана справа є справою, що не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками...
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП (80732-10), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20.07.2006 зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Суддя зазначає, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дія, бездіяльність. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, позовні вимоги, які передані на розгляд Хмельницького окружного адміністративного суду відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2025 щодо зобов'язання Управління патрульної поліції в Хмельницькій області провести слідчі дії у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП дорожньо-транспортної пригоди за участю громадянки ОСОБА_2 та його участі та провести трасологічну та відео експертизи ДТП, що сталось 26.01.2025 на перехресті вулиць С.Бандери-Озерна за його участю, є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене суддя вважає необхідним відмовити позивачу у відкритті провадження у порядку адміністративного судочинства та повернути йому позов з усіма доданими до нього матеріалами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до вимог частини 6 статті 170 КАС України суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи треба здійснювати місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2025 справа в порядку КАС України направлена за підсудністю до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Однак суд зазначає, що позовна заява з Хмельницького міськрайонного суду була направлена в порядку статті 29 КАС України, тобто в порядку передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого.
Однак судом встановлено, що спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, тому не є адміністративним спором, а відтак адміністративною справою.
Таким чином, в даному випадку відсутній спір між адміністративними судами щодо підсудності.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 КАС України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяВ.В. Матущак