Справа № 560/5067/25
іменем України
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №2 від 10.01.2025, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, зобов'язати повторно розглянути заяву про надання відстрочки та надати відстрочку.
В обґрунтування позову зазначає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте відповідач протиправно відмовив у її наданні, не зважаючи на те, що позивачем подані усі необхідні, на його думку, документи.
Відзив у справі до суду не надходив.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними доказами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 3 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" у зв'язку з наявністю на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
До суду позивач надав копію паспорта, довідки про РНОКПП, копію посвідчення про приписку до призовної дільниці, копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчення багатодітної сім'ї, копію рішення Бершадського районного суду Вінницької області про розірвання шлюбу, довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, акту обстеження підтвердження фактичного проживання.
На адвокатський запит представника позивача від 26.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 07.03.2025 за №3/1134 повідомив, що заяву ОСОБА_1 розглянуто, додано витяг з протоколу ІНФОРМАЦІЯ_1 №2 від 10.01.2025.
З витягу з протоколу ІНФОРМАЦІЯ_1 №2 від 10.01.2025 встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу через відсутність повного пакету документів (у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_5 не зазначено по батькові позивача).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII. Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) є зокрема військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Згідно з додатком 5 до Порядку №560 жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації додають такі документи: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154). Згідно із абзацом 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних. Відтак, оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням (протоколом) було відмовлено в наданні позивачу відстрочки на тій підставі, що у наданому ним на розгляд комісії пакеті документів було наявне свідоцтво про народження дитини без зазначення позивача в якості батька дитини.
Водночас, у Порядку №560 (додаток 5 Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») визначений перелік документів, які повинні бути надані військовозобов'язаним для отримання ним відстрочки з цієї підстави, серед яких:
свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше);
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) “стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
Разом з тим комісією встановлено, що заявником не були надані свідоцтва про народження усіх трьох дітей із зазначенням у них відомостей про батьківство військовозобов'язаного, а лише двох з них.
Так, разом із заявою позивач надав свідоцтво про народження ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_6 , відтак остання не є рідною донькою позивача.
6 травня 2025 постановою Кабінету Міністрів України №519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, та надано право на відстрочку від мобілізації чоловікам, які виховують та утримують не рідних дітей віком до 18 років, зокрема дітей дружини від попереднього шлюбу (падчерок або пасинків), якщо такі діти не мають інших родичів І та ІІ ступеня споріднення (брати, сестри, дід, баба), або якщо такі особи через свій стан здоров'я не можуть виховувати та утримувати дітей.
Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого ч. 5 цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Згідно з ч. 1 статті 260 Сімейного кодексу України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їх вихованні. Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
У постанові від 04.10.2024 у справі №160/17962/23 Верховний Суд зазначив про те, що та обставина, що між батьками неповнолітньої дитини розірвано шлюб, не звільняє біологічного батька від виконання обов'язку по вихованню своєї дитини та не зменшує обсяг його прав та обов'язків. Оскільки приписами Сімейного кодексу України обов'язок по вихованню дитини покладений на її батька, а відповідно до ч. 1 статті 260 Сімейного кодексу України вітчим реалізує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на відчима розповсюджуються положення частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
На даний час умовою для можливості одержати відстрочку з підстави, на яку покликається позивач, є наявність не менше трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні військовозобов'язаного, і якщо серед цих дітей є ті, які не є рідними, необхідно довести відсутність інших осіб, здатних утримувати цих дітей (діти не мають інших членів сім'ї, які могли б забезпечити їх утримання. Це стосується рідного батька якщо він помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім, перебуває в місцях позбавлення волі або з інших причин не бере участі в утриманні дітей; діда, баби, повнолітніх братів чи сестер, якщо ці особи відсутні або не можуть забезпечувати утримання через поважні причини (наприклад, інвалідність, непрацездатність, підтверджені документально). Якщо ж такі особи є і можуть надавати утримання, право на відстрочку може бути втрачене.
У той же час, на момент звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 вказана умова ще не була обов'язковою і те, що позивач не є рідним батьком дитини, не позбавляло його права на отримання відстрочки за умов належного підтвердження перебування дитини на його утриманні.
Судом встановлено, що у протоколі (витязі з протоколу) відповідачем не надана належна оцінка цим обставинам, не досліджене питання здійснення саме заявником, а не будь - ким іншим обов'язків щодо утримання цієї дитини. Зазначене свідчить про необґрунтованість спірного рішення.
Водночас, наявність у сім'ї позивача статусу багатодітної згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 7 листопада 2024 у справі №340/2502/23) не надає права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за відсутності встановленого факту утримання саме військовозобов'язаним трьох і більше дітей віком до 18 років.
З огляду на це, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно і належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 про надання відстрочки від військової служби (з доданими документами), прийняти рішення відповідно до вимог закону і наданих повноважень з урахуванням висновків суду.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 про надання відстрочки від військової служби (з доданими документами), прийняти рішення щодо відстрочки відповідно до вимог закону і наданих повноважень, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 червня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя І.С. Козачок