Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
23 червня 2025 року № 520/10398/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
І. Зміст і підстави позовних вимог
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Харківській області (далі позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), у якій позивач просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 100276,35 гривень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу Фізична особа - ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 100276,35 грн, яка виникла внаслідок несплати грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
14.05.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив, де відповідач зазначає, що до позовної заяви долучено копію податкової вимоги від 27.02.2025 року № 0004129-1307-2040, з якої ясно вбачається, що в ній підпису платника про отримання вимоги немає та зі змісту наданого позивачем поштового повідомлення не можливо встановити факт направлення саме податкової вимоги, а не якогось іншого документу. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ГУ ДПС у Харківській області
16.05.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив де позивач вказує, що податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною. Також звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 29.04.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та як платник єдиного податку перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.
З доданих до позовної заяви документів, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг за податковими зобов'язаннями, самостійно визначеними в податковій звітності, а саме: 1) податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця № 9424046836 від 06.02.2025 в сумі 100276,35 грн.
З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 0004129-1307-2040 від 25.02.2025 на суму 100276,35 грн (станом на 21.02.2025), яка була направлена на адресу відповідача та отримана 21.03.2025.
Доказів оскарження указаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виник в результаті несплати визначеної суми єдиного податку з фізичних осіб.
Так, загальна сума податкового боргу з єдиного податку з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 100276,35 грн, що підтверджено розрахунком податкового боргу.
Вказана сума грошового зобов'язання є узгодженою та заявлена позивачем до стягнення у цій справі як податковий борг.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За визначеннями, наданими у статті 14 ПК України:
- податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
- грошове зобов'язанням - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). (пункт 293.1 статті 293 ПК України).
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПК України).
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 130.1 статті 130 ПК України у разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені цим Кодексом, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Борг відповідача виник в результаті несплати грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, самостійно визначених платником.
Доказів погашення цього податкового боргу суду не надано.
ГУ ДПС у Харківській області було направлено податкову вимогу форми "Ф" № 0004129-1307-2040 від 25.02.2025 на суму 100276,35 грн (станом на 21.02.2025) на адресу відповідача та отримана 21.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Щодо доводів представника відповідача, що до позовної заяви долучено копію податкової вимоги від 27.02.2025 року № 0004129-1307-2040, з якої вбачається, що в ній відсутній підпис платника про отримання вимоги та зі змісту наданого позивачем поштового повідомлення не можливо встановити факт направлення саме податкової вимоги, а не якогось іншого документу, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
З аналізу приписів наведених вище норм вбачається, що фактично законодавець визначає обов'язок контролюючого органу щодо вручення документів виконаним за результатом вчинення ним дій щодо направлення такого документа за належною адресою.
З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що особистий підпис одержувача рекомендованого поштового відправлення є обов'язковим тільки у разі вручення поштового відправлення з позначками «вручити особисто» та «судова повістка» та не вимагається при оформленні вручення іншого рекомендованого поштового відправлення, зокрема, податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах міститься в постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 639/4278/16-а, 222/1402/16-а, 813/1517/16, 520/3945/19.
Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача про необхідність проставлення особистого підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Отже, зважаючи на положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, податкова вимога, яка направлялася відповідачу, є належним чином врученою.
Також суд зауважує, що Пунктом 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 передбачено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Отже, доводи відповідача у цій частині є необгрунтованими.
Слід зазначити, що доказів оскарження чи скасування податкової вимоги форми "Ф" № 0004129-1307-2040 від 25.02.2025 відповідачем до суду не надано.
Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 100276,35 грн.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Контролюючим органом було направлено податкову вимогу, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкової вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості підприємства перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано та підтверджується обліковою карткою, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 100276,35 грн, який на час розгляду справи не сплачений.
Таким чином, оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу та відповідач не надав суду доказів погашення вказаної вище суми боргу, суд доходить висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 19, 241-246, 255, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу- задовольнити.
Стягнути до бюджету України з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 100276,35 гривень (сто тисяч двісті сімдесят шість гривень 35 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач Головне управління ДПС у Харківській області, місцезнаходження: вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61057; код ЄДРПОУ 43983495.
Відповідач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.06.2025.
Суддя О.В. Пасечнік