Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
23 червня 2025 р. Справа № 520/16075/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти в розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представник позивача Хомич Іван Олександрович 07.05.2025 та 02.06.2025 вже подавав до суду позови аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, яким присвоєно номери: № 520/11403/25 та № 520/14269/25, які ухвалами суддів були залишені без руху, зокрема, через несплату позивачем судового збору в належному розмірі та в подальшому були повернуті позивачу через відкликання позовних заяв.
Позовна заява, якій присвоєно номер № 520/16075/25, надійшла до суду в третій раз та за протоколом автоматизованого розподілу від 19.06.2025 була передана до провадження судді.
Так, представником позивача протягом шести тижнів (з 07.05.2025 по 19.06.2025) подано до суду три аналогічні позовні заяви.
Водночас, у вищевказаних позовних заявах зазначено про порушення прав позивача з тих підстав, що й у даній позовній заяві, а отже підстави та предмет позову за зазначеними позовними заявами є аналогічним.
Представник позивача в позові в даній справі повторно заявив ті ж вимоги, що були заявлені у вищезазначених двох справах.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі № 814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Так, підставою для залишення без руху позовних заяв у вищезазначених двох справах була, зокрема, несплата позивачем судового збору в належному розмірі, у зв'язку з чим позивачу (представнику позивача) було роз'яснено про необхідність сплати судового збору в належному розмірі. Однак, будучи обізнаним про необхідність сплати судового збору в належному розмірі, представник позивача втретє подав до суду аналогічний позов без сплати судового збору в належному розмірі.
Окрім того, судом встановлено, що до позовної заяви в даній справі представник позивача долучив квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн, яка також долучалася представником позивача в двох вищезазначених справах та яка рахується доказом сплати судового збору у справі № 520/11403/25.
Ухвалою суду від 05.06.2025 у справі № 520/14269/25 представнику позивача було роз'яснено, що квитанція про сплату судового збору, яка вже була використана позивачем при поданні адміністративного позову до суду по справі № 520/11403/25, не може рахуватися доказом сплати судового збору в іншій справі. Тобто, позивач (представник позивача) був обізнаний про необхідність долучення іншої квитанції на підтвердження сплати судового збору, при подальшому поданні до суду позовних заяв.
Однак, всупереч зазначеним обставинам, при зверненні до суду з даним позовом представник позивача знову долучив квитанцію про сплату судового збору, яка вже була використана у справі № 520/11403/25.
Вказане свідчить про недотримання представником позивача вимог КАС України щодо подання позовної заяви у порядку встановленому законом.
При цьому, суд зауважує, що позовна заява подана представником позивача, який є адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, наявне в матеріалах позову, а отже представник повинен бути обізнаний про необхідність та порядок сплати судового збору за подання позовної заяви.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що повторне (в третій раз) подання позовної заяви без належного документа, що підтверджує сплату судового збору в належному розмірі, після повернення позовних заяв в межах справ № 520/11403/25 та № 520/14269/25, вказує на недобросовісне користування процесуальними правами та безпідставне невиконання вимог КАС України та необґрунтоване перевантаження роботи суду.
Суд зазначає, що представник, який є адвокатом та надає професійну правничу допомогу, повинен добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд звертає увагу, що у пунктах 26, 27 постанови Верховного Суду від 01.12.2022 по справі №640/36713/21 зазначено: «Оскільки судами встановлено подання позивачем позовних заяв (без сплати судового збору) з аналогічними підставами та предметом позову, а також до одного й того самого відповідача, що дає підстави вважати про намагання позивача маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями, тому колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно розцінили такі дії позивача як зловживання процесуальними правами. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав допущення позивачем процесуальних зловживань».
Аналогічно у пунктах 21-26 постанови Верховного Суду від 20.03.2024 по справі 520/11767/23 зазначено: «Доводи ОСОБА_1 про те, що неодноразове відкликання позивачем попередньо поданих до Харківського окружного адміністративного суду позовних заяв обумовлене виключно необхідністю викласти позовні заяви у новій редакції із додатковими доказами та доводами Верховним Судом відхиляється, оскільки процесуальне законодавство надає можливість вчинити такі дії безпосередньо під час розгляду справи у суді та не вимагає звернення до суду із нової позовною заявою. Стосовно посилання скаржника на те, що повертаючи позовну заяву з вищезазначених підстав суд першої інстанції фактично обмежив його право на повторне звернення до суду із адміністративним позовом після повернення позовної заяви згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, колегія суддів зазначає, що надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися, який у даному випадку позивачем виконано не було. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, правильно застосував норми процесуального права (частину третю статті 45 КАС України).
Аналогічний підхід застосовано Верховним судом у постанові від 01.12.2023 у справі №640/36713/21».
Частиною 8 ст.169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
При дослідженні норм КАС України судом першої інстанції не встановлено такого порядку, що законом передбачено право позивача повторно звернутися до суду з позовною заявою без надання належного документа про сплату судового збору в належному розмірі, про необхідність надання якої позивачу (представнику позивача) було роз'яснено в ухвалах про залишення позовних заяв без руху у справах № 520/11403/25 та № 520/14269/25, та які було повернуто, у зв'язку з відкликанням позовних заяв.
Окрім того, як вже було зазначено судом, представник позивача до даної справи долучив квитанцію про сплату судового збору, яка вже використана в іншій справі, при тому, що представнику позивача ухвалою суду у справі № 520/14269/25 було роз'яснено про неможливість повторного використання однієї квитанції про сплату судового збору.
Аналізуючи зазначені фактичні обставини, суд зазначає, що вказані дії несумісні з нормальною правовою роботою державних інститутів, яким є адвокатура, а тому зазначена поведінка адвоката є неприпустимою. Окрім того, вказані дії вчинені саме представником позивача, який є фахівцем у галузі права.
При цьому, суд враховує, що при повторному (в третій раз) поданні позовної заяви представником позивача можливо помилково не було відразу подано належну квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим питання щодо повернення позовної заяви вирішується судом у останній день встановленого законом строку для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, однак відповідної належної квитанції про сплату судового збору станом на 23.06.2025 до суду також не подано, що свідчить про відсутність такої помилки або сумлінне та добросовісне користування процесуальними правами представником позивача.
Отже, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що такі дії представника позивача не свідчать про добросовісне користування процесуальними правами та спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ та необґрунтоване перевантаження суду, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
При можливій перевірці наведених доводів суду постає декілька питань: 1) з якою метою (добросовісною) представником позивача в особі Хомича Івана Олександровича неодноразово подається позовна заява одного змісту з одними й тими ж недоліками; 2) чим передбачено повторне подання заяви з тими самими недоліками з огляду на приписи ч. 8 ст. 169 КАС України; 3) яким чином такі дії свідчать про добросовісне користування процесуальними правами, намагання особи отримати доступ до правосуддя. Оскільки судом таких обставин не встановлено.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 908,40 грн до 9 084,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 3 028,00 грн до 30 280,00 грн.
Суд також наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання представником позивача процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду, а відтак вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
Отже, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду, надавши при цьому документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, який мав бути поданий представником при первісному поданні позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати зловживання процесуальними правами представника позивача, у зв'язку з поданням такої позовної заяви.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН