18 червня 2025 року Справа № 480/13173/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Щербаченко В.В.,
представника позивача - Сергеєвої С.А.,
представника третьої особи - Кураш О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/13173/23 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про скасування постанови,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить скасувати постанову старшого державного виконавця Світличного В.О. про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2023 ВП № 73377010 щодо вимоги № Ф-3281-1828У, виданої 25.08.2023, згідно з якою було незаконно відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8334,50 грн.
Позов обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову було винесено незаконно, оскільки вимогу № Ф-3281-1828У від 25.08.2023, на підставі якої відкрито провадження, було сформовано з порушенням. Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2022 рік була подана вчасно з усіма додатками. Однак, при поданні декларації через портал «Дія» через тестовий режим роботи сервісу була допущена помилка у відомостях щодо єдиного соціального внеску. Тому 13.03.2023 було подано уточнюючу декларацію з додатками з виправленням допущених помилок через електронний кабінет ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/).
Позивач зазначає, що фізичні особи-підприємці 2-ї групи, які перебувають на єдиному податку, мають право не сплачувати єдиний соціальний внесок за себе з 1 березня 2022 року до припинення воєнного стану та протягом наступних 12 місяців відповідно до п. 9-19 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Платники, які скористалися пільгою, не включають розрахунок ЄСВ у декларацію.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків державного виконавця фактичним обставинам, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відповідно до ст. 287 КАС України. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено, строк поновлено.
Ухвалою суду від 20.03.2024 провадження у справі № 480/13173/23 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 480/1414/24.
Ухвалою суду від 02.05.2025 провадження поновлено, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав відзив, у якому зазначив, що постанова є правомірною, оскільки на момент її винесення вимога як виконавчий документ відповідала вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
На відзив відповідача представник позивача подав відповідь, у якій вказав, що виконавче провадження про стягнення коштів у розмірі 8334,50 грн було відкрито протиправно, оскільки вимога № Ф-3281-1828У видана з порушенням прав позивача. Під час підготовки до розгляду справи 13.02.2024 ОСОБА_1 отримав у ГУ ДПС у Сумській області копію повідомлення про погашення боргу, з якої вбачається, що вимогу № Ф-3281-1828У відкликано як неправомірну. Про це ОСОБА_1 до 13.02.2024 не повідомляли.
Представник третьої особи - ГУ ДПС у Сумській області - також подав відзив із проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки станом на 21.11.2023 податковий борг існував і був скоригований позивачем лише 24.11.2023, після відкриття провадження.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, представник третьої особи заперечував. Представник відповідача не з'явився, але у заяві просив розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області 25.08.2023 була сформована вимога № Ф-3281-1828У, якою визначалося стягнення з ОСОБА_1 на користь держави борг у сумі 7282 грн.
21.11.2023 старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Світличним В.О. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 73377010 на підставі вище вказаної вимоги.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та просить її скасувати, оскільки ніяких заборгованостей перед ГУ ДПС у Сумській області немає. Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2022 рік була подана вчасно з усіма додатками.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як встановлено судом до відповідача 20.11.2023 за вх. № 24799 надійшла заява від ГУ ДПС в Сумській області з оригіналом виконавчого документа, а саме вимоги №Ф-3281-1828 У від 25.08.2023.
21.11.2023 на підставі статей 3, 4, 24, 25. 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження» виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП№ 73377010.
Того ж дня виконавцем було винесено постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору з боржника та накладено арешт на грошові кошти боржника.
01.12.2023 до відповідача за вх.№25096 надійшла заява від ГУ ДПС у Сумській області про скасування вимоги Ф-3281-1828 У від 25.08.2023.
05.12.2023 на підставі пункту 5, частини 1, статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження АСВП №73377010 було завершене. Виконавчий документ було повернуто стягувачу, всі заходи примусового виконання в межах виконавчого провадження АСВП№ 73377010 були зняті.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України:
1-1) судові накази:
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються па підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди:
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розлядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
10) рішень Орган) суспільного нагляд) за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала:
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ:
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи:
4) ідентифікаційний код юридичної особи в єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувана та боржника (для юридичних осіб - за наявності):
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб -платників податків):
5) резолютивна частина рішення, то передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню):
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключні підстави для відмови у відкриті і виконавчого провадження, так виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання):
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до етап і 26 цього Закону:
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Оскільки вказаний виконавчий документ відповідав вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення його до виконання не закінчився, і він був пред'явлений на виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, 21.11.2023 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 73377010.
Доводи позивача та його представника про відсутність підстав для прийняття вимоги № Ф-3281-1828 У від 25.08.2023 не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови від 21.11.2023, оскільки на момент її прийняття відповідна вимога була чинною та не скасованою (повідомлення про скасування боргу направлена 29.11.2023).
У зв'язку з викладеним позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2025.
Суддя С.М. Глазько