про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року Справа № 480/4855/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби у військовій частині в період з 10.03.2022 по 10.11.2024, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет" за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 відповідно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 з 10.03.2022 по 10.11.2024, а також всіх інших належний за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 відповідно.
Дослідивши матеріали позовної заяви. оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви убачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення з 10.03.2022 по 10.11.2024, а також всіх інших належний за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет».
Таким чином спірні правовідносини у даній справі є пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Отже, з урахування частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), позивачем не пропущений строк звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення з 10.03.2022 по 18.07.2022, а також всіх інших належний за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет».
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, відповідно до ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-ІХ від 01.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Проте, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Тримісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України, фактично почав відліковуватись з 01.07.2023 (з дня скасування карантину) та мав закінчитись у жовтні 2023 року (02.10.2023 - тримісячний строк з дня скасування карантину).
Отже, враховуючи те, що позивач отримує щомісяця грошове забезпечення, у період з 19.07.2022 (день набрання чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352) позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, то позивач був обізнаний про невиплату у повному обсязі відповідних спірних сум грошового забезпечення.
У даному випадку позивач звернувся до суду із даним позовом через систему "Електронний суд" 18.06.2025.
Враховуючи те, що позивач до суду із даним позовом звернувся 18.06.2025, з урахуванням ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19 липня 2022 року, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення з 19.07.2022 по 10.11.2024, а також всіх інших належний за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет».
Доказів поважності пропуску тримісячного строку звернення до суду з дня звільнення позивачем не надано, заяви про поновлення строку звернення до суду не подано.
Також суд зазначає, що про розмір виплаченого позивачу грошового забезпечення позивач дізнавався щомісячно, і не був позбавлений права під час проходження публічної служби на звернення до відповідача про надання роз'яснень щодо складових виплаченого грошового забезпечення.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску із вищевказаними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько