про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року м. Рівне№460/10470/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді С.М. Дуляницька, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Остапович Анною Олегівною про відкриття виконавчого провадження №78285687 від 05.06.2025.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028 грн.
Враховуючи, пред'явлену у даному позові вимогу немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2025, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов немайнового характеру становить 1211, 20 грн.
Разом з тим, при поданні позовної заяви позивачем не додано суду доказів сплати судового збору на суму 1211,20 грн.
Представником позивача заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є військовослужбовцем та у зв'язку з майновим станом позивача, оскільки на всі його рахунки накладено арешти.
Надаючи оцінку вказаному твердженню, суд враховує, що положеннями п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження за цим позовом є постанова про відкриття виконавчого провадження, а тому не стосуються виконання позивачем обов'язків військової служби.
З огляду на викладене, на відповідні вимоги позивача не поширюються пільги, визначені положеннями п. 12 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Наведені стороною позивача у клопотанні мотиви про відстрочення сплати судового збору, не свідчать про відсутність коштів, адже на їх підтвердження не надано жодних доказів, як і не свідчать про наявність підстав для звільнення у визначених ст.8 Закону №3674.
З огляду на вищезазначене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відтак, у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: доказу сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.М. Дуляницька