23 червня 2025 року м. Рівне №569/6394/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення , зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту - відповідач №2), в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.09.2024 №17285002626212 про відмову у виплаті грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу з 14.03.2024 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 20.09.2024 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. Проте рішенням від 27.09.2024 року відповідач №1 відмовив у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи - 30 років на посадах, що дає право на виплату грошової допомоги.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.04.2025 справу передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2025, адміністративну справу передано судді Щербакову В.В.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами письмового провадження.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами розгляду пенсійної справи страховий стаж який зарахований до вислуги років складає 25 років 00 місяці 23 дні по 31.03.2024 включно. Згідно довідок виданих ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від 23.01.2024 № 31, 31/1 до стажу за вислугу років не враховано період роботи з 25.03.1995 по 19.04.2004 оскільки стаж, що дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій вихователям дитячих садків колгоспів, радгоспів, підприємств може зараховуватися за умови, якщо дитячий садок являється закладом державної або комунальної форми власності. Також не враховано період роботи з 08.01.1987 по 10.12.1991 у дитячому садочку Рівненського виробничого об'єднання «Азот імені 50-річчя СРСР» оскільки відсутня інформація про форму власності дитячого садка. Оскільки, на день досягнення пенсійного віку 14.03.2024 ОСОБА_1 не має 30 років стажу у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що суперечить вимогам пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, право на призначення грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком відсутнє.
Відповідач №2, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 14.03.2024.
ОСОБА_1 звернулася із заявою від 20.09.2024 № 9516 про призначення одноразової грошової допомоги, як працівнику освіти.
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд до Головного управління ПФУ в Донецькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 172850026212 від 27.09.2024 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, як працівнику освіти згідно пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного стажу роботи - 30 років на посадах, що дає право на виплату грошової допомоги.
Згідно висновків, викладених в рішенні, страховий стаж позивача становить 25 років 00 місяці 23 дні
Не погодившись з даними рішеннями відповідача №1, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців;
з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років;
з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців;
з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років;
з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців;
з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років;
з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців;
з 01.04. 2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років;
з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців;
з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 01.01.2016 мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
50 років - які народилися з 01.01.1966 по 30.06.1966;
50 років 6 місяців - які народилися з 01.07.1966 по 31.12.1966;
51 рік - які народилися з 01.01.1967 по 30.06.1967;
51 рік 6 місяців - які народилися з 01.07.1967 по 31.12.1967;
52 роки - які народилися з 01.01.1968 по 30.06.1968;
52 роки 6 місяців - які народилися з 01.07.1968 по 31.12.1968;
53 роки - які народилися з 01.01.1969 по 30.06.1969;
53 роки 6 місяців - які народилися з 01.07.1969 по 31.12.1969;
54 роки - які народилися з 01.01.1970 по 30.06.1970;
54 роки 6 місяців - які народилися з 01.07.1969 по 31.12.1970;
55 років - які народилися з 01.01.1971.
Рішенням Конституційного Суду України від 4 червня 2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Таким чином, з 4 червня 2019 року дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України діє п. «е» ст. 55 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка була до змін, що внесені до неї законами України від 2 березня 2015 року № 213-VIII та від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, а саме в наступній редакції: «право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, в тому числі, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Порядок № 909).
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, за результатами розгляду пенсійної справи, згідно довідок виданих ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від 23.01.2024 № 31, 31/1 до стажу за вислугу років не враховано період роботи з 25.03.1995 по 19.04.2004 оскільки стаж, що дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій вихователям дитячих садків колгоспів, радгоспів, підприємств може зараховуватися за умови, якщо дитячий садок являється закладом державної або комунальної форми власності. Також не враховано період роботи з 08.01.1987 по 10.12.1991 у дитячому садочку Рівненського виробничого об'єднання «Азот» імені 50-річчя СРСР оскільки відсутня інформація про форму власності дитячого садка.
Згідно з розділом 1 Переліку №909 в дошкільних навчальних закладах всіх типів зазначено посади: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.
В примітці 2 Постанови № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до ст. 12 Закону України Про дошкільну освіту, ясла-садок та дитячий садок є закладами дошкільної освіти.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач в період:
з 08.01.1987 по 10.12.1991 працювала на посаді вихователя дитячого садочку №33 Рівненського виробничого об'єднання «Азот» імені 50-річчя СРСР
з 25.03.1995 по 19.04.2004 працювала на посаді вихователя 1 категорії в ДС №39 Рівненського орендного підприємства «АЗОТ»
Вказане підтверджується трудовою книжкою позивача.
Здійснивши аналіз правових норм, суд дійшов висновку, що робота на посаді вихователя у дошкільних навчальних закладах всіх типів незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту Е статті 55 Закону № 1788.
Таким чином, оскільки позивач у спірний у цій справі період працювала на посаді вихователя дошкільного навчального закладу, яка передбачена Постановою № 909, то такий період має бути їй зарахований до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788.
При цьому, зарахування такого періоду до спеціального страхового стажу позивача із врахуванням стажу, який уже був підтверджений відповідачем, свідчитиме про наявність у неї більш ніж 30 років спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788.
В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а зазначено, що :
норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Судом також встановлено, що позивач на день досягнення пенсійного віку працювала в на посаді керівника гуртка з надання додаткових освітніх послуг, отже, позивач має страховий стаж більше 30 років та відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених п.7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а тому суд вважає за необхідне визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.09.2024 року №17285002626212 про відмову позивачу в перерахунку пенсії - нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку відсутністю страхового стажу - протиправним.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що похідна позовна вимога також підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.09.2024 №17285002626212 про відмову позивачу в перерахунку пенсії - нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати - судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 червня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя В.В. Щербаков