20 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5039/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 26.12.2024 року по 21.03.2025 року в межах строку, визначеного статті 117 КпЗП України.
Відповідачем не надані жодні докази до відзиву про нарахування грошового забезпечення позивача у спірний період.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд оцінює поведінку відповідача, стосовно ненадання відповідачем доказів, які витребувані судом ухвалою про відкриття провадження, як зловживання процесуальним правом сторони (відповідача суб?єкта владних повноважень) та невиконання процесуального обов'язку суб?єктом владних повноважень.
Ненадання відзиву (чи будь-яких заяв по суті спору із запереченнями доводів позову) та доказів суб'єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.
Суд визнає, що ненадання доказів порушує не тільки принцип змагальності сторін та ускладнює встановлення істини у справі, але й підриває авторитет судової влади, нівелює довіру суспільства до правосуддя та перешкоджає своєчасному та ефективному розгляду справ, здійснює перешкоди у розгляді справи у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України, одночасно не сприяє процесуальній економії.
Необхідність подання доказів у справі суб?єктом владних повноважень зумовлена його особливим статусом, як представника публічного інтересу, а також того, що всі негативні наслідки ухвалення рішення покладаються саме на державний бюджет України, який наповнюється платниками податків. Протиправні дії суб?єкта владних повноважень у подальшому спричиняють збільшення витрат із державного бюджету, що призводить до нераціонального витрачання коштів платників податків.
Саме на суб?єкта владних повноважень покладається підвищена відповідальність за участь у судових процесах (як особиста явка їх представників так і подання заяв по суті спору) та, в подальшому, забезпечення виконання рішень суду.
Дії суб'єкта владних повноважень або бездіяльність мають прямий вплив на ефективність функціонування судової системи та дотримання принципів верховенства права.
Необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку піч час постановлення цієї ухвали судом, шляхом ігнорування процесуальних прав та обов'язків (неподання відзиву та доказів), відсутня.
Враховуючи викладене, з метою повного, офіційного та всебічного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача доказів у справі.
Керуючись частиною 4 статті 77, частиною 3 статті 80, статтями 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Витребувати від відповідача усі докази, на яких ґрунтуються заперечення відповідача у частині нарахування та виплати грошового забезпечення позивача:
довідку про розмір грошового забезпечення позивача за жовтень-листопад 2024 року із усіма складовими грошового забезпечення, які виплечені позивачу, у два місяці, що передували місяцю звільнення;
рапорт/заяву позивача про звільнення зі служби;
розрахунок середнього грошового забезпечення, відповідно до Порядку КМ України від 08.02.1995 №100 (за два місяці, що передували місяцю звільнення);
докази із поясненнями щодо перебування військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні відповідача, або особи, яка здійснювал виплати позивачу під час звільнення із служби.
Витребувані докази надати до суду у строк - три дні з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У випадку ігнорування відповідачем процесуальних обов'язків - судом буде розглянуте питання щодо необхідності відповідного судового реагування та застосування відповідних процесуальних заходів до керівника (командира) відповідача.
Головуючий суддя В.І. Бевза