23 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 816/379/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойко С.С., розглянувши заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області про стягнення заробітної плати,
07.05.2025 до суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації про стягнення заробітної плати.
У поданій заяві державний виконавець, посилаючись на невиконання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області судового рішення у справі №816/379/16 про зобов'язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на "стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області недоотриманої заборгованості у розмірі 31696,87 грн".
Ухвалою від 21.05.2025 вищевказана заява призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.05.2025. Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином. У заяві про зміну способу і порядку виконання рішення, державний виконавець просить розглядати дану заяву без його участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року у справі №816/379/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про стягнення заробітної плати задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (ідентифікаційний номер 26304855) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) надбавку за вислугу років у розмірі 2045,00 грн (дві тисячі сорок п'ять гривень) із відрахуванням обов'язкових платежів та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 468,71 грн (чотириста шістдесят вісім гривень сімдесят одна копійка). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду набрала законної сили 13 червня 2016 року, позивачу видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.09.2021 відкрито виконавче провадження №66976009.
Державний виконавець, посилаючись на невиконання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області судового рішення у справі №816/379/16 про зобов'язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року надбавку за вислугу років в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення на "стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області недоотриманої заборгованості у розмірі 31696,87 грн".
Суд зазначає, що згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Таким чином, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, обґрунтовуючи необхідність зміни способу і порядку виконання рішення суду, посилається на те, що згідно ч.3 ст.378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) КАСУ доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат. Відтак, виконавець вважає, що у нього виникла необхідність у зверненні до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Дійсно, Законом № 4094-IX від 21.11.2024 частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим, згідно якого визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Фактично вказаним абзацом процесуальний закон не надає суду розсуду щодо задоволення/відмови у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду відносно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, невиконання суб'єктом владних повноважень такого рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Поряд з цим, суд наголошує, що рішенням суду у цій справі визначено зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу саме суддівської винагороди, а не пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
Таким чином суд не приймає до уваги вказані доводи заявника як необґрунтовані.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення порядку виконання судового рішення від 29 квітня 2016 року у справі №816/379/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.С. Бойко