23 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/32460/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» (далі - ТОВ «Фрам-Лайн», позивач) вказало про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) від 10.11.2020 №18290701, яким збільшена сума податкового зобов'язання ТОВ «Фрам-Лайн» з податку на додану вартість на суму 395995,00 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 98999,00 грн та від 10.11.2020 №18300701, яким зменшений позивачеві розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 262052,00 грн. Позивач зазначає, що висновки ГУ ДПС у м. Києві, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.11.2020 №18290701, №18300701 про нереальність господарських операцій ТОВ «Фрам-Лайн» із ТОВ «Стеклосоюз», направленість їх виключно на штучне формування сум податкового кредиту позивача спростовується фактичними обставинами справи, наявними первинними документами, складеними відповідно до вимог законодавства України.
Позивач також вказав про порушення ГУ ДПС у м. Києві порядку проведення перевірки в частині ознайомлення ТОВ «Фрам-Лайн» із наказом про призначення документальної позапланової виїзної перевірки. Так, 18.10.2020 представнику ТОВ «ФРАМ -ЛАЙН» в приміщенні ресторації «Рара di Pasta» за адресою: м. Київ, вул. Саперне Поле 5, Поклад О.В. була вручена копія наказу на проведення перевірки №6299 від 16.09.2020 та направлення на проведення перевірки від 18.09.2020. Перевірка за адресою позивача: м. Київ, вул. Рибальська 13, не була розпочата і не була проведена, про що свідчить відсутність підпису в журналі проведення перевірок ТОВ «Фрам-Лайн».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 залишена позовна заява без руху, позивачеві наданий строк на усунення недоліків позову, за усунення недоліків адміністративного позову, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем 17.03.2021 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого проти задоволення позовних вимог ГУ ДПС у м. Києві заперечувало, вказавши про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фрам-Лайн» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за червень 2020.
Відповідач вказав, що в ході проведення перевірки було встановлено про проведення позивачем нереальних господарських операцій із ТОВ «Стеклосоюз» в результаті чого ТОВ «Фрам-Лайн» допущені порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено про заниження податку на додану та про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 262052 грн, а саме за липень 2020 року на загальну суму 262052,00 грн. ГУ ДПС у м. Києві вказано, що позивачем, в порушення положень пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки. За результатами перевірки відповідачем складений акт перевірки від 08.10.2020 № 70/26-15-07-01-05/35918945.
Позивачем до матеріалів справи 22.03.2021 надана відповідь на відзив та 10.12.2021 письмові пояснення, де ТОВ «Фрам-Лайн» вказало, що позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки, за наслідками розгляду яких змінені висновки акту від 08.10.2020 №70/26-15-07-01-05/35918945, вказано про встановлення порушення ТОВ «Фрам-Лайн» пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 395995,00 грн, в т.ч. по періодах липень 2020 року - 395995,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 262052,00 грн, а саме за липень 2020 року на суму 262052,00 грн та пункту 201.10 статті 201 ПК України, в частині порушення граничних термінів реєстрації ПН (РК) в ЄРПН.
Позивач наполягав на обов'язковості прийняття до уваги факту ненадання документів виключно за обставин незгоди із порядком проведення перевірки в частині повідомлення позивача та відсутності фактичного проведення перевірки та вказав про надання ним всіх первинних бухгалтерських документів до заперечень на акт перевірки, за наслідками розгляду яких змінені висновки акту від 08.10.2020 №70/26-15-07-01-05/35918945. Крім того, ТОВ «Фрам-Лайн» вказало про реальність господарських операцій ТОВ «Фрам-Лайн» із ТОВ «Стеклосоюз» і безпідставність твердження ГУ ДПС у м. Києві про направленість їх виключно на штучне формування сум податкового кредиту позивача, адже воно спростовується фактичними обставинами справи та наявними первинними документами, складеними відповідно до вимог законодавства України.
На виконання приписів Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 року №3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16.09.2024 року №399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 справу передано для розгляду судді Алєксєєвої Н.Ю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 справа прийнята до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Фрам-Лайн» 25.03.2025 до матеріалів справи надані додаткові письмові пояснення де, зокрема, вказано про прийняття стосовно позивача рішень про відповідність ТОВ «Фрам-Лайн» як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника, на підставі того, що позивач вступав у ризикові господарські операції, зокрема із ТОВ «Стеклосоюз» та податковий кредит (ліміт) частково сформований позивачем від цього суб'єкта господарювання, що ніби здійснює ризикову діяльність. Тобто, фактично податковий орган ставив під сумнів законність та реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Стеклосоюз» та як наслідок, прийняв рішення щодо позивача про відповідність платника податків критеріям ризиковості.
ТОВ «Фрам-Лайн» оскаржені рішення від 08.12.2021 №218805, від 29.12.2021 №231093, від 27.01.2022 №2776, від 08.02.2022 №4608, від 17.02.2022 №7453, від 27.05.2022 №36273 про відповідність ТОВ "Фрам-Лайн" критеріям ризиковості платника податку, за рішенням суду у справі № 380/15492/22 ці рішення скасовані. В ході судового розгляд справи встановлено, що рішення податкового органу від 29.12.2021 №231093 було мотивовано тим, що позивач вступав у ризикові господарські операції, зокрема із ТОВ «Стеклосоюз» та податковий кредит (ліміт) частково сформований від суб'єкта господарювання, що здійснює ризикову діяльність.
Однак, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено законність та реальність відносин та господарських операцій позивача з ТОВ «Стеклосоюз» та безпідставність тверджень та висновків податкового органу про ризиковість та незаконність здійснення таких операцій. Судовим рішенням констатовано дотримання позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі по відносинах із ТОВ «Стеклосоюз». За таких обставин нівелюються доводи відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стеклосоюз», як підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.
ТОВ «Фрам-Лайн» є юридичною особою приватного права, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.05.2008 року за кодом ЄДРПОУ 35918945номер запису: № 1 070 102 0000 033237. Основними видами діяльності» є: код КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
ТОВ «Фрам-Лайн» зареєстроване платником податку на додану вартість з 27.05.2008, індивідуальний податковий номер - 359189426553.
На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 16.09.2020 №6299, ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фрам-Лайн» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за червень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 16.08.2020 № 9202884786, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у в'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26.08.2020 №9211162065, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.09.2020 №9221525 810, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.09.2020 №9221604158, уточнюючий розрахунок і: таткових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.09.2020 №9221642491).
За результатами перевірки складений акт від 08.10.2020 № 70/26-15-07-01-05/35918945.
Позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки, за наслідками розгляду яких змінені висновки акту від 08.10.2020 №70/26-15-07-01-05/35918945, вказано про встановлення порушення ТОВ «Фрам-Лайн» пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 395995,00 грн, в т.ч. по періодах липень 2020 року - 395995,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 262052,00 грн, а саме за липень 2020 року на суму 262052,00 грн та пункту 201.10 статті 201 ПК України, в частині порушення граничних термінів реєстрації ПН (РК) в ЄРПН.
ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.11.2020 №18290701, яким збільшена сума податкового зобов'язання ТОВ «Фрам-Лайн» з податку на додану вартість на суму 395995,00 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 98999,00 грн та від 10.11.2020 №18300701, яким зменшений позивачеві розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 262052,00 грн.
ТОВ «Фрам-Лайн» не погодилось із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернулось до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до абзацу другого абзацу пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючого органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку.
За підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Пунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
За пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Стаття 123 ПК України встановлює штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пункт 198.3 статті 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Платник податку, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пункт 198.6 статті 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
За пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).
В ході розгляду справи встановлено, що за наказом ГУ ДПС у м. Києві від 16.09.2020 №6299 щодо призначення проведення перевірки ТОВ «Фрам-Лайн», перевірка призначена на підставі положень підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, за яким документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Фрам-Лайн» у податковій декларації не заявлялось до відшкодування з бюджету сум ПДВ за рахунок від'ємного значення.
За висновками, що викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі №808/2911/17, контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями. У такому разі перевірка від'ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю, за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями.
Оскільки у податковій декларації Позивач не заявляв до відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок від'ємного значення, тому Наказ Відповідача про призначення позапланової виїзної документальної перевірки винесено без наявності фактичних та правових підстав, що зумовлює протиправність оскаржуваних рішень, прийнятих за результатами такої податкової перевірки.
Верховним Судом у постанові від 27 червня 2024 року у справі №120/17765/21-а зазначено, що
невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом.
Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що фінансово - господарські операції ТОВ «Фрам-Лайн» з ТОВ «Стеклосоюз» в червні 2020 року здійснювались на підставі договору субпідряду від 16.04.2020 року №2020-5 за умовами якого ТОВ «Стеклосоюз» бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати та здати позивачу роботи, а саме: роботи по влаштуванню світопрозорих алюмінієвих конструкцій та навісного вентильованого фасаду на об'єкті: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Звіринецька, 72, пров. Кленовий, 5 у Печерському районі м.Києва.
Сторонами договору складені акти надання послуг за червень 2020 року на загальну суму 3288281,46 грн, у тому числі ПДВ 548046,91 грн, а саме: від 17.06.2020 №1 на загальну суму 2088281,46 грн, у тому числі ПДВ 348046,91 грн, номенклатура - роботи по влаштуванню світопрозорих алюмінієвих конструкцій та навісного цикльованого фасаду (монтаж системи НВФ, керамограніт, фасад, відкоси балконі); від 18.06.2020 №2 на загальну суму 1200000 грн, у тому числі ПДВ 200000 грн, номенклатура - роботи по влаштуванню світопрозорих алюмінієвих конструкцій та навісного вентильованого фасаду (виготовлення та монтаж СПОК).
ТОВ «Стеклосоюз» на адресу ТОВ «Фрам-Лайн» за виконання зобов'язань за договором субпідряду від 16.04.2020 №2020-5 виконані роботи та виписані і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 3288281,46 грн, у тому числі ПДВ 548046,91 грн, а саме: від 17.06.2020 №90 на загальну суму 2088281,46 грн, у тому числі ПДВ 348046,91 грн, номенклатура - виготовлення та монтаж фасадних конструкцій на об'єкті; від 18.06.2020 №95 на загальну суму 1200000 грн, у тому числі ПДВ 200000 грн, номенклатура - виготовлення та монтаж фасадних конструкцій на об'єкті.
Також між ТОВ «Фрам-Лайн» та ТОВ «Стеклосоюз укладений договір підряду №5/20 від 20.05.2020 про наступне:за яким ТОВ «Стеклосоюз» бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати капітальний ремонт гаража за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
ТОВ «Стеклосоюз» виконані роботи для ТОВ «Фрам-Лайн», сторонами складений акт надання послуг за червень 2020 від 16.06.2020 №5/20 на загальну суму 660000 грн, у тому числі ПДВ 110000 грн, номенклатура - улаштування мансардних вікон з заповненням проріз, роботи по підлоги в приміщеннях.
ТОВ «Стеклосоюз» за виконання договору субпідряду від 20.05.2020 року №5/20 було виписано та зареєстровано податкову накладну від 16.06.2020 №80 на загальну суму 660000 грн, у тому числі ПДВ 110000 грн, номенклатура - капітальний ремонт на об'єкті.
Відповідач вказує, що згідно даних бази даних ДПС ІС «Податковий блок» встановлено про реєстрацію платника податків ТОВ «Стеклосоюз», код платника 39856139, вид діяльності 43.34 Малярні роботи та скління, статутний фонд 1000 грн, кількість працюючих згідно поданого звіту з нарахування єдиного внеску від 23.07.2020 № 9175046156 за червень 2020 року становить 7 осіб, кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру 2 особи; кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату 9 осіб, у тому числі: чоловіків - 7 осіб, жінок - 2 особи.
Відповідач наполягає на тому, що така кількість працівників ТОВ «Стеклосоюз» не могли фактично забезпечити виконання будівельних робіт та послуг в червні 2020 року, що свідчить про неможливість здійснення господарської операції ТОВ «Стеклосоюз» у зв'язку з відсутністю матеріально-технічної можливості надання послуг, достатньої кількості кваліфікаційного персоналу та формування ним відповідного активу та доказує неможливість надання послуг і нереальність здійснення операції.
Отже, на переконання відповідача, взаємовідносини між ТОВ «Стеклосоюз» та ТОВ «Фрам-Лайн» свідчать про сумнівність господарської операції та відповідно неправомірність (безпідставність) документального оформлення сумнівної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображенні в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.
За поясненнями позивача до укладення договорів підряду, за прояву достатньої обачності у виборі контрагентів, ТОВ «Фрам-Лайн» з вільнодоступних джерел була отримана інформація, що ТОВ «Стеклосоюз» було зареєстрованою юридичною особою, належало до підприємств реального сектору економіки, у стані припинення не перебувало, справи про банкрутство проти нього не порушувались, у кримінальних провадженнях не фігурувало, не було боржником в рамках виконавчих проваджень, податкового боргу не мало, посадові особи підприємства не були включені до списку бази даних «Миротворець» та не притягались до відповідальності. Даний контрагент Позивача не мав ознак «фіктивного підприємства».
Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на спростування даних обставин.
За правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018 року, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом».
Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (Постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15).
норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Вказана позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у Постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.
В матеріалах справи наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що складені сторонами на виконання умов договорів підряду.
З боку ГУ ДПС ум. Києві зауважень щодо змісту і форми первинних бухгалтерських документів не висловлювалось.
Твердження ГУ ДПС у м. Києві про неможливість ТОВ «Стеклосоюз» виконати роботи за договорами від 16.04.2020 року №2020-5 про виконання робіт по влаштуванню світопрозорих алюмінієвих конструкцій та навісного вентильованого фасаду на об'єкті: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Звіринецька, 72, пров. Кленовий, 5 у Печерському районі м.Києва та №5/20 від 20.05.2020 про виконання капітального ремонту гаража за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 не підтверджене жодними належними та допустимими доказами.
Відповідно, твердження ГУ ДПС у м. Києві про неможливість здійснення господарської операції ТОВ «Стеклосоюз» у зв'язку з відсутністю матеріально-технічної можливості надання послуг, достатньої кількості кваліфікаційного персоналу та формування ним відповідного активу, що вказує на нереальність господарської операції є виключно припущенням, відповідача, що не ґрунтується на жодних доказах.
Крім того, суд враховує наявність на час розгляду даної справи набрало законної сили рішення суду у справі № 380/15492/22, де встановлено, що рішення податкового органу від 29.12.2021 №231093 про відповідність ТОВ «Фрам-Лайн» критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника було мотивовано тим, що позивач вступав у ризикові господарські операції, зокрема із ТОВ «Стеклосоюз» та податковий кредит (ліміт) частково сформований від суб'єкта господарювання, що здійснює ризикову діяльність.
Однак, судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі № 380/15492/22, встановлено законність та реальність відносин та господарських операцій позивача з ТОВ «Стеклосоюз» та безпідставність тверджень та висновків податкового органу про ризиковість та незаконність здійснення таких операцій. Судовим рішенням констатовано дотримання позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі по відносинах із ТОВ «Стеклосоюз».
За таких обставин підтверджена реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стеклосоюз» і, відповідно, відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 10.11.2020 №18290701, яким збільшена сума податкового зобов'язання ТОВ «Фрам-Лайн» з податку на додану вартість на суму 395995,00 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 98999,00 грн та від 10.11.2020 №18300701, яким зменшений позивачеві розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 262052,00 грн.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даній справі відповідачем не наведено належних і допустимих доказів обґрунтованості та підставності прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.11.2020 №18290701, №18300701.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фрам-Лайн» про визнання протиправними та скасування повідомлень - рішень від 10.11.2020 №18290701, яким збільшена сума податкового зобов'язання ТОВ «Фрам-Лайн» з податку на додану вартість на суму 395995,00 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 98999,00 грн та від 10.11.2020 №18300701, яким зменшений позивачеві розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 262052,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «Фрам-Лайн» при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 9871,00 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 9871,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (17044, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Остер, вул. Татарівська, 49, код ЄДРПОУ 35918945) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 листопада 2020 року №18290701, №18300701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати зі сплати судового збору в сумі 9871,00 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва